Ірина Папуша взяла участь в Aspen Executive Leadership Seminar від Аспен Інституту Франція
4–6 вересня випускниця Аспен Інституту Київ Ірина Папуша, голова та членкиня наглядових рад українських і міжнародних компаній, викладачка корпоративного врядування та президентка міжнародної спільноти Women Leaders for Ukraine, взяла участь в Aspen Executive Leadership Seminar “The Future of Governance: Freedom, Democracy, and the Uses of Power”, організованому Аспен Інститутом Франція в Ансі.
У центрі семінару були питання свободи, демократії, влади та відповідальності. Для Ірини особливо цінним став міжнародний склад групи та можливість побачити, наскільки по-різному люди з різним історичним і суспільним досвідом можуть розуміти ті самі поняття.
«Після понад чотирьох з половиною років повномасштабної війни українці говорять про свободу, гідність, державу, війну і відповідальність уже зовсім не теоретично. А потім ти сідаєш за один стіл із людьми з інших країн — і раптом бачиш, наскільки по-різному ми вкладаємо зміст у ті самі слова.
Деякі позиції дивували. Деякі лякали. Деякі дуже добре витверезлювали наш український героїчний оптимізм».
Одним із важливих спостережень для Ірини стало те, наскільки десятиліття миру та добробуту змінили європейське сприйняття загроз. Досвід Першої та Другої світових війн в історичній перспективі для багатьох країн, навіть після капітуляції, став треком до процвітання.
Тому питання «Чи готовий ти захищати свою країну?» може отримувати зовсім іншу відповідь, ніж очікує українець.
«У дискусіях мене особливо вразило, наскільки природною для частини учасників була логіка: воювати мають молоді, бо так було в Першій та Другій світових війнах; власних дітей відправляти на війну люди не готові — краще здатися, щоб вберегти їх життя; особисте життя, свобода і добробут стають важливішими за свободу держави».
У цьому контексті несподівано сучасним для Ірини виявився текст Бенжамена Констана «Свобода стародавніх у порівнянні зі свободою сучасних» 1819 року.
Констан проводить фундаментальну межу між свободою стародавніх — участю громадянина в політичному житті та захисті держави — і свободою сучасної людини, центр якої дедалі більше переміщується до особистої незалежності, безпеки та приватного життя. Водночас він попереджає про небезпеку сучасної свободи: занурившись у приватне життя та власні інтереси, люди можуть надто легко відмовитися від захисту своєї держави та політичного впливу на неї.
Для Ірини сьогодні це питання виходить далеко за межі філософської конструкції:
«Для українця сьогодні це вже не філософська конструкція. Це дуже практичне питання: чи може існувати моя особиста свобода, якщо я не готовий захищати державу, яка її гарантує?»
Ще одним із текстів, який особливо запам’ятався Ірині, став «Мелоський діалог» Фукідіда. Під час семінару учасники розбирали його через дебати двох груп — афінян і мелосців. Для Ірини це стало майже «лабораторним експериментом із владою»: можливістю спостерігати, як змінюється аргументація людини залежно від того, яку сторону вона представляє — сильну чи слабку.
Афіняни фактично пропонують прибрати з переговорів питання справедливості й виходити з реального співвідношення сил: сильний робить те, що дозволяє йому сила, слабкий змушений рахуватися з тим, що йому залишають. Мелосці апелюють до справедливості, свободи, союзників і права не підкорятися.
«Ця дискусія дала мені ще одну оптику для розуміння того, як великі держави можуть формувати переговорні позиції щодо війни в Україні: цінності мають значення, але сила змінює саму архітектуру переговорів. Те, що для слабшої сторони є питанням справедливості та існування, сильніша сторона може розглядати передусім як питання ризиків, ресурсів та можливого компромісу».
На думку Ірини, українцям сьогодні критично важливо бути присутніми в таких міжнародних інтелектуальних спільнотах. Не лише для того, щоб розповідати про Україну чи говорити з тими, хто вже нас підтримує, а й щоб розуміти, як мислять наші партнери та який історичний досвід формує їхні рішення.
«Нам потрібно розуміти, як мислять наші партнери. Які історичні досвіди формують їхні рішення. Що для них означають свобода, безпека, війна, компроміс, відповідальність. Де закінчується солідарність і починається особистий інтерес. І вже з цього розуміння — пояснювати українську позицію, аргументувати її, вести складні дискусії та будувати союзництво».
Адже, як зауважує Ірина, підтримка України формується не лише в кабінетах урядів і парламентів. Вона формується також в університетах, бізнесі, професійних спільнотах, медіа та громадянському суспільстві — у розмовах між людьми.
Саме тому міжнародна присутність українських випускників Аспен Інституту Київ сьогодні має особливу цінність. Важливо бути всередині цих розмов — слухати, розуміти різні позиції, пояснювати український досвід і створювати глибше розуміння України.
«Адже союзниками стають тоді, коли починають розуміти, чому для нас свобода не є абстракцією — і чому її втрата має ціну, яку неможливо виміряти лише комфортом, грошима чи навіть короткостроковою безпекою».
Дякуємо Ірині Папуші за те, що поділилася своїм досвідом, а Аспен Інституту Франція — за цю розмову. Для нас важливо, щоб українські голоси звучали там, де люди з різним досвідом намагаються зрозуміти, що сьогодні означають свобода, демократія та відповідальність. Бо для України ці поняття давно перестали бути лише темами для розмови — вони щодня перевіряються реальністю.
