Ананта Аспен Центр: тринадцятий #UkrainianDialogue про досягнення миру в Україні

Аспен Інститут Київ провів тринадцятий #УкраїнськийДіалог: міжнародну дискусію з Ананта Аспен Центром. Головними темами обговорення стали прагнення України до миру в межах своїх державних кордонів та еволюція геополітики, спричинена повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

У вступному слові виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська зазначила, що українці та світ досі не можуть повністю осягнути причину цієї війни після більш ніж 9 місяців після вторгнення російських військ в Україну та атак українських міст артилерією, ракетами, бомбами та вогнепальною зброєю:

— Україна та українці завжди виступали за мир із сусідами, дотримувалися міжнародних територіальних домовленостей та поважали міжнародне право. Тому складається враження, що Кремль націлений на повне знищення України і всього українського. Імперіалістичні амбіції Росії мають наслідки в усьому світі.

Усю архітектуру міжнародного права порушує незаконна та спровокована Росією війна та спроба геноциду українського народу

Наталія Яресько, голова наглядової ради Аспен Інституту Київ та міністр фінансів України (2014 — 2016) наголосила, що єдиний результат, якого прагнуть українці, — це міцний мир. Вона додала, що вся міжнародна правова архітектура проходить випробування незаконною та спровоковано війною з боку Росії та спробою геноциду українського народу:

— Росія порушує всю міжнародну правову архітектуру, починаючи від статуту ООН і недоторканності кордонів, поширюючись на використання незаконних касетних бомб і мін проти цивільного населення і цивільної інфраструктури, до Женевської конвенції та поводження з нашими військовополоненими, ризикує усіма зусиллями щодо нерозповсюдження ядерної зброї, порушення Будапештського меморандуму, задокументовані Росією незаконні тортури, зґвалтування, примусова депортація українців, що явно порушує Конвенцію про покарання та запобігання злочину геноциду.

Справжня причина російсько-української війни полягає в тому, що російський режим не сприймає українців як націю

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014 — 2019), впевнений, що привід для цього вторгнення, включно з усіма спекуляціями про розширення НАТО і так звані загрози безпеці Росії, — нісенітниця:

— Справжня причина в тому, що російський режим фактично не сприймає нас як націю, країну і принципово відкидає нашу державність, історію, вважає все це штучним. Це дуже небезпечний прецедент не тільки створення штучної історичної реальності, а й дій на її основі. Путін відкрив таку собі скриньку Пандори, і це має бути абсолютно зрозуміло для всіх. Через це нам потрібно докорінно переглянути всі ключові аспекти безпеки, включаючи стримування, а також просте почуття солідарності. Нам також необхідно об’єднати зусилля західних і незахідних країн у протидії загрозам безпеці.

Наслідки війни в серці Європи відчули у всьому світі

За словами Ашока Маліка, партнера та голови India Practice – Asia Group, наслідки війни в серці Європи відчуваються в усьому світі: в Азії, Африці та Південній Америці:

— Україна була великим експортером сільськогосподарської продукції та товарів від пшениці до соняшникової олії. Наприклад, Індія є великим імпортером останнього. Наслідки також відчуваються у випадку з добривами та енергією. Ці товари були дефіцитними в усьому світі внаслідок цієї війни, яку Путін розпочав 24 лютого.

Ашок Малік також додав, що 24 лютого – це та дата, яку європейські діти та діти всього світу вивчатимуть в підручниках з історії. Це день, який призвів до процесу, у якому українська ідентичність і суверенітет були визначені набагато сильніше.

Індія цілком може запевнити, що незважаючи на ввічливе ставлення до багатополярного світу, російська могутність буде значно зменшена

Кеннет I Джастер, посол США в Індії (2017 — 2021), пояснив, що Індія бачить багатополярний світ, а Росію — як важливу частину цього світу. Індія хотіла б, щоб його зберегли, наскільки це можливо. Крім того, країна не хоче підштовхувати Росію ще ближче до Китаю через власні побоювання щодо останнього. У цьому випадку Індія намагалася балансувати в цьому питанні, постійно утримуючись від положень і резолюцій ООН, але в той же час виступаючи з рішучими заявами про важливість територіальної цілісності, суверенітету та мирного вирішення.

Пан Джастер додав, що наступні кілька місяців будуть критичними з точки зору того, чи легко буде Індії та іншим країнам підтримувати цей крихкий баланс. Для нього здається очевидним, що Росія збирається продовжувати йти шляхом, яким вона йшла протягом певного часу, що включає вчинення звірств, військових злочинів і спустошення цивільного населення України.

— Індія цілком може запевнити, що незважаючи на ввічливе ставлення до багатополярного світу, потужність Росії буде значно зменшена. Крім того, Росія ще багато років буде державою-ізгоєм і, можливо, навіть не зможе надати Індії нову сучасну зброю, а тим більше запасні частини та допоміжне обладнання. Буде цікаво спостерігати за тим, як все це розгортається, чи зможуть такі країни, як Індія, зберегти цей баланс. Це ставатиме дедалі складнішим для Індії або поступово змусить країну вирішити, чи відповідає це її інтересам, навіть якщо вони, очевидно, зберігають нейтралітет. Їм доведеться відмежуватись від Росії з огляду на події, що відбуваються.

Ключове питання, за яким стежитиме Індія, — наскільки Росія стане залежною від Китаю.

Праміт Пал Чаудхурі, запрошений співробітник Аспен Центру Ананта, розповів про можливу еволюцію геополітики після війни. Він підкреслив, що ключовою змінною, за якою Індія спостерігатиме, є те, наскільки Росія стане залежною від Китаю.

— Досі Росія була нейтральною, коли Індія та Китай стикалися один з одним. Для нас постає питання: як відносини Росії та Китаю будуть рухатись далі, і що з цього вийде. Якщо це станеться певним геополітичним шляхом, якщо дракон та ведмідь об’єднаються, тоді ми побачимо справжні геополітичні зміни в Індії. Станеться глобальний розподіл, у якому члени четвірки, Європа та Америка будуть по один бік, а Росія та Китай з деякими іншими меншими союзниками, такими як Пакистан і Північна Корея, будуть по інший. Питання в тому, коли і як це станеться, чи станеться це взагалі, чи стане фундаментальним питанням глобальної геополітики.

Розповсюдження ядерної зброї не є ні в чиїх інтересах

Індрані Багчі, генеральна директорка Ананта Аспен Центру, розповіла про зростання ядерної загрози у російсько-українській війні — ядерна загроза Росії проти України, атаки на енергетичні реактори — це викликає багато занепокоєнь. Відповідь Індії була різко сформульована на численних багатосторонніх платформах.

Індії, підкреслила пані Багчі, не чужа тема ядерної загрози. Варто зазначити, що Індія розташована серед дуги держав, що володіють ядерною зброєю. Протягом десятиліть Індія стикалася з відкритими ядерними загрозами з боку Пакистану, через свій стратегічний ядерний арсенал, так і після 2010 року через тактичну ядерну зброю з боку Пакистану, що змусило Індію змінити власну ядерну позицію.

Російсько-українська війна відродила дискусію як про ядерне стримування, так і про нерозповсюдження ядерної зброї. Ці занепокоєння повернулися, і неядерні держави повинні бути обережними щодо того, як вони підходять до власного ядерного майбутнього, тому що розповсюдження ядерної зброї не є ні в чиїх інтересах.

Основна мета проекту #УкраїнськийДіалог – створити діалоговий майданчик між українськими лідерами та міжнародними представниками для обміну правдивою інформацією про російсько-українську війну та обговорення того, як підтримати Україну для перемоги.

Аспен Інститут Київ вдячний Ананта Аспен Центру за підтримку та можливість вести діалог зі спільнотою.