Аспен Інститут Київ провів Діалог «Прозорість на конкурсах на топ-посади державної служби: надмірно чи недостатньо?»

Доброчесність, прозорість та підзвітність у державному врядуванні — одна з запорук стійкості та розвитку України. Тому Аспен Інститут Київ продовжує розвивати платформу для діалогу лідерів українського суспільства, допомагаючи їм краще усвідомлювати, що саме стоїть за цими поняттями, та як вони трансформуються в конкретні дії.

6 червня 2025 року Аспен Інститут Київ за підтримки проєкту EU4PAR провели Діалог «Прозорість на конкурсах на топ-посади державної служби: надмірно чи недостатньо?». Ця тема є надзвичайно актуальною для забезпечення спроможності державного управління відповідати на виклики сьогодення, адже від ролі та якості керівників державних установ безпосередньо залежить ефективність роботи всієї системи. В умовах кадрового голоду, високої плинності кадрів і посилення вимог до державного сектору питання добору, розвитку та утримання лідерів на публічній службі постає як ніколи гостро. Саме ці лідери формують організаційну культуру, приймають стратегічні рішення, згуртовують команди та забезпечують сталість і результативність державної політики навіть в умовах глибокої трансформації та війни. В обговоренні взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, державні службовці вищої категорії, представники громадянського суспільства. 

Учасники обговорили основі виклики, пов’язані із балансом між прозорістю та забезпеченням приватності кандидатів при відборі на найвищі посади державної служби. Діалог розгортався в контексті обговорення довіри як одного з важливих елементів процедури відбору кандидатів на керівні посади та проблем, які система держуправління намагається вирішити шляхом підвищеної прозорості на всіх етапах відбору. Також учасники мали нагоду ознайомитись з результатами дослідження дослідження щодо оцінювання доброчесності державних службовців категорії «А», яке проводилось проєктом EU4PAR за участі експертів ГО “Технології прогресу”. Основні тези можна обʼєднати у наступні макрокатегорії:

1. Процедури:

• Відсутність балансу між прозорістю на ранніх етапах відбору та захистом особистої інформації кандидатів створює ризики для мотивації та захищеності учасників конкурсу.
• Формальні конкурси для легалізації політичних призначень, що підриває довіру до самої процедури.

2. Кандидати:

• Конкурси побудовані на перевірці формальних вимог замість оцінки професійних якостей, компетенцій та здатності керувати командами та інституціями.
• Відсутність довіри до держави як роботодавця через постійні зміни умов праці, правил гри або введення нових обмежень після призначення (наприклад, статус ПЕП). 

3. Конкурсні комісії:

• Невизначеність критеріїв доброчесності створює простір для маніпуляцій та не дає обʼєктивно оцінювати кандидатів.
• Конкурсні комісії часто не мають достатньої експертизи та ресурсів для обʼєктивного оцінювання кандидатів, що знижує якість відбору.
• Недостатнє фінансування організації конкурсів, просування вакансій  та навчання комісій, що унеможливлює якісне проведення відбору.
• Відсутність єдиної рамки  та підходів щодо відбору на посади державної служби різних категорій посад.

Учасники запропонували варіанти рішення цих викликів: 

• Створення чітких вимог до посад та критеріїв оцінки, що дозволять зменшити суб’єктивізм і використовувати більш прозору систему оцінки. Зокрема нормативне врегулювання критеріїв відбору та підвищення якості комісій.
• Підвищення ролі HR та залучення зовнішніх провайдерів для професійного відбору.
• Розмежування політичних призначень та адміністративного відбору.
• Публікація інформації про кандидатів, зокрема, декларації про майно та доходи, на фінальних етапах відбору. Залучення незалежної комісії (аналог ВККС) для конкурсів.
• Створення школи вищого корпусу державної служби для формування резерву кадрів.
• Нова система маркетингу вакансій, щоб покращити поінформованість суспільства про конкурси.
• Оптимізація ролей та формулювання чітких посадових завдань.
• Баланс прозорості та приватності.

Обговорення модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, та Вʼячеслав Рудницький, CEO у Savvy. Проведення події координувала Олена Фоміна, директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ.

Ми дякуємо EU4PAR за стале партнерство та підтримку. Щиро дякуємо учасникам за відкритість, щирість і готовність обговорювати складні, але важливі питання, рішення яких призведе до розвитку української держави.