Аспен-спільнота познайомилася з історією повернення опери Дмитра Бортнянського «Креонт»
Опера, партитура якої понад 200 років вважалася втраченою, античний сюжет, знайомий учасникам Аспен-семінарів, та повернення важливої частини української музичної спадщини — цим темам була присвячена камерна зустріч Аспен-спільноти напередодні концертного виконання опери Дмитра Бортнянського «Креонт».
Зустріч відбулася за ініціативи членкині Аспен-спільноти Галини Григоренко, продюсерки OPEN OPERA UKRAINE та проєкту «Creonte XVIII/XXI: доля, вибір чи вибір долі?».
Для Аспен-спільноти ця історія має особливий зв’язок із семінарською традицією Інституту: в основу лібрето опери покладено античний сюжет про Креонта й Антігону — героїв трагедії Софокла, добре знайомої учасникам Аспен-семінарів.
Разом із художньою керівницею проєкту, музикознавицею та програмною директоркою OPEN OPERA UKRAINE, членкинею Аспен-спільноти Анною Гадецькою учасники зазирнули за лаштунки масштабної наукової та мистецької роботи з повернення однієї з найзагадковіших українських опер XVIII століття.
«Креонт» — перша опера Дмитра Бортнянського, написана й поставлена 1776 року у венеційському театрі «Сан-Бенедетто». Після прем’єри її партитура понад 200 років вважалася втраченою. Лише у 2023 році докторка мистецтвознавства Ольга Шуміліна віднайшла рукопис у Biblioteca da Ajuda в Португалії.
Під час зустрічі учасники почули майже детективну історію пошуків партитури, дізналися про особливості її наукової реконструкції, нюанси барокової опери та принципи виконавства. Говорили також про місце української музики в загальноєвропейській культурній спадщині та шлях «Креонта» від венеційської прем’єри XVIII століття до повернення на сучасну українську сцену.
Одна з прикметних особливостей «Креонта» — мажорне звучання музики попри трагічні події сюжету. Таке музичне рішення відповідало тогочасному уявленню про вияв благородних почуттів в оперній естетиці. Звідси й щаслива розв’язка, що демонструє перемогу милосердя та благородства.
Після зустрічі учасники відвідали концертне виконання опери у Колонній залі Національної філармонії України у виконанні оркестру й хору Liatoshynskyi Capella та українських солістів.
Під час зустрічі команда проєкту також оголосила про плани наступного року представити повноцінну сценічну постановку «Креонта». До її появи на сцені долучиться й Аспен-спільнота.
Дякуємо Галині Григоренко та Анні Гадецькій за ініціативу й організацію зустрічі, а команді проєкту — за роботу над поверненням до життя важливої частини української та європейської музичної спадщини.
Фото: Валерія Ландар
