Робота публічної служби в умовах війни та післявоєний період: відбувся шостий діалог за проєктом “Доброчесність і врядування”

12 травня Аспен Інститут Київ провів шосте обговорення в межах проєкту “Доброчесність та врядування”.  Метою діалогу було окреслення пріоритетних напрямів роботи публічної служби в короткостроковій і довгостроковій перспективі та шляхів підвищення її ефективності в забезпеченні належного врядування в країні у воєнний та післявоєнний період.

Як відомо, у квітні Президент України започаткував Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Державне управління увійшло до складу пріоритетних напрямів для подальшого розвитку України у повоєнні часи. В межах діалогу на майданчику Аспен Інституту Київ політики, публічні службовці вищого рівня, представники неурядових та міжнародних організацій обговорили найбільш критичні питання держуправління та держслужби. За результатами буде запропоновано перелік тем для подальшого напрацювання рішень, які будуть передані до Нацради.

Фокусними тезами обговорення стали:

  • Модель державного управління, яка буде ефективною для України. Адже від цієї моделі буде залежати конфігурація держслужби.
  • Підготовка та перепрофілювання фахівців для подальшої  роботи над гармонізацією вітчизняної нормативної бази до стандартів ЄС. На думку окремих учасників діалогу, оптимальним рішенням зараз може стати погодження можливості стажування у європейських державних органах для українських держслужбовців, які виїхали за кордон. 
  • Оптимізація структури та кількісного складу державної служби за рахунок скорочення неефективних функцій та де концентрації владних повноважень. Особливо це актуально на фоні падіння ВВП. 
  • Роль державного службовця у воєнний та повоєнний періоди. Як має діяти службовець, коли його місто знаходиться на лінії фронту чи під окупацією. З одного боку, будь-яка робота публічного службовця в період окупації території означає співпрацю з ворогом. З іншого боку існує необхідність забезпечення населення базовими послугами. Можливим вирішенням може бути визначення чітких критеріїв колабораціонізму. В цьому контексті важливим є також збереження прапору та символіки держави, на яку працює державний службовець.
  • Законодавство в період війни та в майбутньому. Українська законодавча база є досить об’ємною, що часто ускладнює прийняття гнучких рішень. Варто переглянути, що потрібно дійсно врегульовувати законом, а що може вирішувати уряд або місцева влада. Прикладом може слугувати ЄС, який підпорядкував свої рішення глобальній цілі допомогти українцям і делегував кожній країні вирішувати це питання по-своєму. Також обговорювалось питання дискреції та довіри до держслужби.
  • Реформування міністерств. Міністерства потребують більшої автономії щодо прийняття рішень, які не вимагають затвердження уряду. Це могло б значно збільшити інституційну ефективність та результативність, усунувши потребу в довготривалих затвердженнях та надмірній звітності.

Щиро дякуємо учасникам діалогу за щирість та неупередженість в обговоренні важливої теми, а також колегам з проєкту EU4PAR за підтримку в підготовці до діалогу.

Захід проведений в межах проєкту “Доброчесність і врядування”, що реалізується за підтримки гранту від National Endowment for Democracy, а також за підтримки проєкту EU4PAR та Офісу реформ КМУ.

X