Науковиця Наталія Шульга: «Розвиток української науки має бути одним з пріоритетів після закінчення війни»
У міжнародному журналі Science Magazine опублікували статтю Наталії Шульги, випускниці семінару «Відповідальне Лідерство» — 8, про відновлення та розвиток української науки у післявоєнний період.
Наталія Шульга — координаторка програмної ініціативи “Наука та суспільство” Аспен Інституту Київ. Проведення різних заходів у рамках цієї ініціативи сприяє обміну ідеями заради позитивного впливу на суспільство.
Роль науки в економічному розвитку країни
Відставання України за роки незалежності напряму пов’язане з недостатнім розвитком освіти та науки, переконана Наталія Шульга. Саме тому науковиця наголошує, що після перемоги освіта та наука повинні бути удосконалені на основі найкращих світових практик та стати головним пріоритетом для лідерів країни. Одним з інструментів досягнення результату може стати міжнародна співпраця.
«Після початку повномасштабного вторгнення 15% дослідницької інфраструктури було зруйновано. Тож взаємодія з науковою «українською діаспорою» буде надзвичайно важливою наступні 10 років. Залучення іноземних вчених до спільних досліджень та побудови наукової інфраструктури може зіграти ключову роль у пришвидшенні побудови сучасних дослідницьких лабораторій і центрів в Україні. В ідеалі потрібно створити нову систему фінансування, щоб залучати найкращих науковців і кадри до розвитку освіти в Україні. Для цього треба використати міжнародну співпрацю максимально».
Шляхи вдосконалення українських наукових досліджень
За словами Наталії Шульги, одним з інструментів досягнення покращення у науковій галузі може бути консолідація державної мережі вищої освіти, яка функціонує відповідно до децентралізованої моделі управління. За такої моделі кожен адміністративний регіон має принаймні один державний традиційний та один державний технічний дослідницький університети.
«Такому підходу сприятимуть регіональні гібридні фінансові механізми з залученням коштів державного бюджету та місцевого бізнесу в партнерстві. Національні академії, у свою чергу, могли б зберегти статус некомерційних професійних організацій, зосереджуючись на наукових публікаціях і наданні експертних знань високого рівня державним і приватним організаціям. Інша стратегія полягала б у створенні інституцій, які зосереджені на фундаментальних дослідженнях, а також на підтримці прикладних досліджень і виробництва. Тут уряд міг би керуватися рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (так званими Керівними принципами Фраскаті) щодо будівництва, фінансування та здійснення моніторингу комплексних програм досліджень і розробок», — переконана Наталія Шульга.
