Сара Гілдінг дер Ведувен, Голова Управління ООН із координації гуманітарних справ в Україні: Гуманітарна допомога повинна максимально адресувати потреб людей

Сара Гілдінг дер Ведувен, Голова Управління ООН із координації гуманітарних справ в Україні, наголосила на необхідності глибокого розуміння місцевої специфіки для ефективного надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни. Це та інші питання вона підняла під час панельної дискусії “Координація гуманітарних справ в Україні” у рамках Діалогу “Допомога постраждалим від війни: ефективність у співдії”. Подія стала заключною для програми “Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців”.

Потрібно чітко розуміти, чого потребують люди

Кінцеві бенефіціари діяльності гуманітарних організацій — люди, які потребують допомоги. Дуже важливо чути їхні голоси, каже Сара Гілдінг дер Ведувен:

“Ми використовуємо термін “відповідальність перед постраждалим населенням” (“accountability to affected populations”), проте, простими словами це означає запитувати людей про їхні потреби”. 

Сара Гілдінг дер Ведувен підкреслила важливість включення місцевих акторів у гуманітарне реагування. 

“Очевидно, для ефективного гуманітарного реагування треба розуміти специфіку регіону, тому що у кожному ситуація дуже різна. Організації на місцях знають її набагато краще. Тому дуже важливо включити їх в уже існуючу архітектуру надання гуманітарної допомоги,” — додала вона.

Пані Сара наголошує на важливості поєднання формальних та неформальних механізмів координації, щоб надавати гуманітарну допомогу якомога швидше. А також — обмінюватися досвідом. “Така координація означатиме, що архітектура гуманітарного реагування використовує усі наявні потужності”, — говорить Сара Гілдінг дер Ведувен. 

Обмежене фінансування вимагає пріоритизації потреб

Щодо фінансування гуманітарного реагування пані Сара зазначила: “Ми повинні продовжувати адвокувати необхідність надання гуманітарної допомоги Україні. І мова не тільки про її кількість, а про якість. Цьогоріч для забезпечення потреб гуманітарного реагування потрібно приблизно 3.1 млрд доларів. Якщо ми їх отримаємо, зможемо зробити все заплановане. Якщо ні — матимемо пріоритезувати потреби.”

Якщо ти хочеш допомогти усім — ти не допоможеш нікому 

Пріоритизація потреб — один з найскладніших етапів роботи у гуманітарному реагуванні, наголосила пані Сара. 

“Пріоритизація має залежати від критичності потреб. Спочатку ми складаємо список потреб, які можливо адресувати з нашого боку, і після цього плануємо фінансування,” — пояснила вона. 

Обговорення модерував Андрій Кулаков, координатор Програми для Спільноти Аспен Інституту Київ. 

Програма «Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців» реалізується Аспен Інститутом Київ за ініціативи CORE Response за підтримки American Red Cross.