Юлія Тичківська. Україні потрібен діалог

Сьогодні, коли весь світ і Україна протистоять важливим викликам, нам як ніколи потрібна практична мудрість, про яку навчав понад два тисячоліття тому Аристотель. Практична мудрість — це моральна навичка, що дає нам змогу взаємодіяти з іншими людьми в повсякденній соціальній діяльності через раціональне обговорення та переконання, зважаючи на спільне благо. Одним із ключових елементів практичної мудрості є навик цивільності як звички до самомодерації, спроможності жити разом, розуміючи і свою позицію, і позицію свого опонента, та співвідносячи свої висловлювання з етичними, юридичними та соціальними нормами. Тобто цивільність потребує більшого, ніж просто експертне знання, незалежно від того, якої сфери вона стосується: політики, релігії, економіки чи освіти. І її засади ми можемо освоїти лише через діалог. 

Діалог, як його розуміє Аспен Інститут Київ, є особливим видом спілкування, в якому учасники визнають рівність один одного, значущість думки кожного та шукають згоди щодо найважливіших і часто доволі болючих питань. Мету будь-якого діалогу ми бачимо не в тому, щоб знайти або нав’язати єдине правильне рішення, а радше в тому, щоб кожний з учасників збагатив свої уявлення про реальність, знайшов місце для іншої думки, іншої позиції, спробував інтегрувати різноманіття ідей у власне світобачення і тим самим збагатив арсенал власних рішень та вчинків, що впливають на життя мільйонів людей. 

У цьому сенсі діалог — складний та часто виснажливий процес, оскільки передбачає здатність учасників на певний час відмовитися від категоричності власних (особистих або групових) переконань, від намагання за будь-яку ціну довести істинність своєї позиції. Для участі в справжньому діалозі потрібна сильна воля та швидкий розум, чітке розуміння важливості спільного блага як запоруки особистого успіху і, головне, готовність змінюватись під впливом аргументів. 

Я переконана, що сила соціальних інституцій значною мірою залежить від їхньої спроможності організувати ефективний діалог із заінтересованими сторонами, лідерами різних секторів суспільства, ключовими представниками професійних, наукових, творчих та інших об’єднань. 

Нині українське суспільство стикається з численними викликами — і внутрішніми, і зовнішніми конфліктами. На думку Аспен Інституту Київ, Україна потребує щирого обміну думками про те, що таке справедливе суспільство, що означає жити добрим життям, якого кращого суспільства ми прагнемо. Нам потрібен діалог про гідність, рівність, свободу, лідерство, релігію, мову. Перелік тем невичерпний. Прихильність та повага лідерів суспільства до діалогових практик, при пошуку відповідних рішень, є одним із важливих факторів соціальної стабільності та потужним інструментом консолідації зусиль різних соціальних груп. 

Вацлав Гавел писав, що цивільність може сформуватися лише внаслідок «складної, довготривалої та постійної праці, включно з освітою і самоосвітою». Сьогодні ми маємо задуматись над тим, як розвивати культуру діалогу у суспільстві, які теми для загальнонаціонального діалогу є сьогодні найактуальнішими? Яких правил та принципів мали б дотримуватися учасники будь-якого справжнього діалогу? Як підвищити значущість діалогових практик у різних сферах нашого життя? Як використовувати результати діалогів на практиці? Адже відповіді на ці й подібні питання та, головне, системні дії можуть суттєво збільшити спроможність нашого суспільства до розвитку в умовах плинної реальності.

Впродовж усієї історії людство зазнавало безліч катаклізмів. Втім, опора на гуманістичні цінності, а також здатність почути та зрозуміти одне одного давала спільнотам можливість не тільки встояти, а й збільшити свою життєстійкість та здійснити позитивні зміни. Я переконана, що важкий досвід 2020-го дасть змогу знайти відповіді на поставлені питання, відкриє нові можливості та зробить нас сильнішими.

Ця стаття є частиною Річного звіту 2020 Аспен Інституту Київ.

X