«Ми хочемо підтримати цей проєкт. Не тільки на семінарі, а й поза ним», — як після семінару Аспен Інституту Київ випускники підтримали ідею свого одногрупника
Що потрібно, аби ідея стала реальністю? Натхнення, правильне середовище й взаємодія. Саме так зʼявилася вистава «Дещо дивне сталось зі мною» — театральний проєкт, Дмитра Сухолиткого-Собчука т тримав підтримку випускників Аспен Інституту Київ. Те, що почалося як обговорення на семінарі, перетворилося на аншлагові покази у Львові.
Дмитро Сухолиткий-Собчук — випускник семінару “Відповідальне лідерство” — 27, режисер, відомий за фільмом «Памфір». Віднедавна Дмитро сфокусувався ще й на театрі. Дебютна вистава «Дещо дивне сталося зі мною» у театрі Марії Заньковецької — це історія про пам’ять, про тягар історичних травм, які ми або несемо, або трансформуємо.
Але щоб вистава відбулася, потрібні не лише ідея та натхнення. Потрібні дія та підтримка. У цьому випадку вони прийшли від одногрупників з Аспен-семінару.
Під час семінару учасники, окрім діалогів на одвічні та актуальні зараз теми, працюють над проєктами, які вони хотіли б втілити у життя або уже втілюють. Дмитро Сухолиткий-Собчук презентував ідею вистави та розповів її тему.
Одногрупники пана Дмитра вирішили підтримати постановку вистави — фінансово та організаційно. Серед тих, хто долучився до проєкту, були Руслан Шостак, Валерій Горбань, Максим Дядик та Олена Вовк. Також виставу підтримав Сергій Жила. А головну роль у виставі зіграла Римма Зюбіна, яка також є випускницею семінару “Відповідальне лідерство”.
“Коли я розповів про свій проєкт (а на момент проведення семінару йшла активна підготовка до вистави), у залі запала абсолютна тиша. Дехто навіть плакав. І декілька людей, які були в інших проєктних групах, висловили бажання доєднатися до проекту, щоб працювати разом. Вже наступного дня колеги по групі сказали, що підтримують виставу не тільки на семінарі, а і поза ним”, — поділився пан Дмитро.
У своїй виставі Дмитро Сухолиткий-Собчук прагне, аби глядач не просто стежив за сюжетом, а пережив його як особистий досвід. Режисер зміщує акцент на внутрішній світ кожного з нас, змушуючи зіткнутися з питаннями, які часто залишаються поза простором спілкування. Це подорож складними маршрутами індивідуальної й національної пам’яті, де підсвідомі переживання набувають форми усвідомлених роздумів.
Постановка вже зібрала повні зали у Львові. Далі у планах, як каже пан Дмитро — гастролі.
“Семінар стався для мене у найбільш правильний час. Це плацдарм для вибудови містків. Часто чув від друзів, які закінчували семінари Аспен Інституту Київ, що їхня група — найкраща. Про свою я кажу так само. І в нас воно власне так і сталося, адже це має практичний результат”, — каже пан Дмитро.
Семінар — це простір, де важливі та цікаві ідеї і обговорюються, і реалізуються. Ми щиро радіємо, що ця історія стала підтвердженням — успішні дії народжуються в діалозі.
