Нове місто: хто і як створює комфортний публічний простір

Яким має бути сучасне українське місто? Чи можливо його зробити зручним для мешканців та гостей? Як ефективно взаємодіяти різним заінтересованим сторонам для його розвитку? Ці питання обговорили на Фестивалі Ідей 2021, який Аспен Інститут Київ проводив у партнерстві з Impact Hub Odessa, під час панельної дискусії «Нове місто: хто і як створює комфортний публічний простір».

Спікерами панельної дискусії виступили:

  • Олег Дроздов, архітектор та засновник архітектурного бюро Drozdov & Partners і Kharkiv School of Architecture, автор останнього проекту Театру на Подолі в Києві. Володар Гран-прі і першої премії в номінації «Комерційний інтер’єр» українського конкурсу «Кращий інтер’єр року» ;
  • Тарас Кайдан, співзасновник та головний редактор інтернет-видання «Хмарочос», випускник семінару «Цінності та суспільство-3» Аспен Інституту Київ;
  • Петро Обухов, депутат Одеської міськради і розробник додатку сервісу таксі «Бонд», програміст та ідеолог міських інтернет-проєктів, творець проєкту по енергомоніторингу будівель бюджетної сфери Одеської області з метою економії споживання ними газу і вугілля.

На початку, модераторка заходу Наталія Морозова, виконавча директорка Havas Group Ukraine нагадала цитату Вінстона Черчилля:«Спочатку ми будуємо будівлі, а потім вони будують нас».  На її глибоке переконання, наш простір формує нас як особистостей, громадян, впливає на наші думки, відчуття та почуття. І саме створення комфортних публічних місць є запорукою розвитку справжнього громадянського суспільства.

Ми виокремили ключові тези, які спікери висловили впродовж обговорення:

  • Доля публічних просторів залежить від взаємодії містян, влади та забудовників. Необхідно розвивати культуру діалогу між усіма сторонами процесу. Детальніше про це розповів Тарас Кайдан: «На жаль, протест сьогодні  є найбільш ефективною формою комунікації з міською владою. Насправді ж цим інструментом має бути обговорення. Але жителі повинні впливати не стільки на фінальний результат, архітектурний проєкт, чи проєкт транспортного інженера. Це робота спеціалістів. Вони повинні впливати на технічне завдання. Повинні висловлювати свої інтереси та потреби, згідно  яких буде щось проєктуватись, показуватись та презентуватись. По-перше, це  усуває конфлікт. По-друге, місцем, яке збудують, дійсно будуть користуватись».

 

  • Завдяки стратегії розвитку публічних місць можна спростити розв’язання більшості проблем, що пов’язані з незаконними забудовами та низькою якістю виконаних робіт. Павло Обухов зазначив: «Формально у нас є стратегія розвитку архітектури. Є генплан. Втім насправді поки що всі рішення приймаються досить хаотично»

 

  • Місто має еволюціонувати разом зі стилем життя його мешканців. Зараз наше місто це високі житлові будинки та супермаркети на кожному розі. Така інфраструктура сприяє автомобілізації, а отже заторам та незадоволеності громадян.  Наші міста не пристосовані до іншого способу життя. Олег Дроздов нагадав, що «у Британії в 80-ті роки почали розбирати хайвеї після епохи автомобілізації. Це був контрнаступ пішоходів та публічного транспорту на місто. Але ми ще тільки йдемо до цього».

Команда Аспен Інституту Київ уже планує Фестиваль Ідей – 2022, а також запрошує до перегляду повного запису обговорення за посиланням: Нове місто: хто і як створює комфортний публічний простір – YouTube

X