Психологічна зброя Росії: головні тези з онлайн-бесіди про небезпеку пропаганди та боротьбу з нею

Впродовж багатьох років російська пропаганда нав’язувала ворожі та роз’єднуючі наративи як для українського, так і для європейського суспільства загалом. Не дивлячись на це, тільки після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24 лютого, світ усвідомив небезпеку російської брехні. 12 квітня Аспен Інститут Київ провів бесіду для випускників Аспен-семінарів та членів Аспен-спільноти онлайн-бесіду на тему «Російська пропаганда зброя масового знищення?».

Ділимося основними тезами події:

  • На відміну від України, Захід тільки зараз усвідомив, що пропагандистські медіа – це не про свободу слова, а про інформаційні війська. Їх присутність на території певної країни майже тотожна присутності ворожої армії.
  • Найбільше російська пропаганда спрямована безпосередньо на російську ж аудиторію. Більшість росіян легко вірять у неправдиву інформацію, адже не хочуть і не готові визнавати свою причетність до війни в Україні. Також ця пропаганда захоплює сегмент російськомовного населення в інших країнах та готує підґрунтя для майбутніх вторгнень в інші країни.
  • Окремим напрямом для пропагандистів є західна аудиторія. Тут поширюються наративи про «нацизм в Україні», «взаємне прощення та примирення українців з росіянами», «хороших росіян», а також про «надсильну Росію, яка в будь-якому випадку переможе».  
  • Українське суспільство не вірить російській пропаганді, але, водночас, багато українців ще знаходяться у стані певної невизначеності. Найчастіше ці люди підтримують наративи про «мир будь-якою ціною», «хороших росіян» та наполягають, що «Росія – це не Путін».
  • Для протидії пропаганді, варто не лише закривати пропагандистські медіа, а й створювати власні мовники для аудиторії Заходу російською та українською мовами.
  • Попри те, що підтримка Китаю та Індії стратегічно б посилила позиції України, комунікаційної протидії пропаганді у цих країнах найближчим часом не планується. Причинами є мовний бар’єр та досить складний процес долучення до місцевого інфопростору. Водночас, у китайських медіа спостерігаються позитивні зміни і все частіше з’являються матеріали з висміюванням російської армії.

Спікери бесіди:

  • Микола Давидюк, український політолог, автор книг «Як працює путінська пропаганда» та «Як зробити Україну успішною»
  • Соня Кошкіна, співвласниця і шеф-редакторка інтернет-видання «Лівий берег»
  • Максим Саваневський, керуючий партнер plusone, співорганізатор «Медіа Центру Україна»
  • Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України.

Модерував зустріч Андрій Кулаков, програмний координатор програми для спільноти Аспен Інституту Київ.

Щиро дякуємо всім учасникам події за глибокий та змістовний діалог!

Захід був проведений в межах програми «Доброчесність і врядування». Проєкт «Доброчесність і врядування» реалізується за підтримки гранту від National Endowment for Democracy.

X