Семінар “(Пере)осмислення суспільного договору України” у Львові: освіта, безпека та справедливість як складові розвитку суспільства
19 жовтня Аспен Інститут Київ провів семінар “(Пере)осмислення суспільного договору України” у Львові. У заході взяли участь лідери локальної спільноти: бізнесу, органів державної влади і місцевого самоврядування, культури, військовослужбовці та наукової спільноти.
На початку семінару виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська розповіла про складові місії Інституту:
“Наша місія складається з трьох компонентів. По-перше, Інститут сприяє розвитку культури діалогу — не дебатів або дискусій. Досвід діалогу дає можливість кожному учаснику ділитися своїми ідеями без потреби переконати у їхній виключній правильності. Натомість — щоб мати більш повне бачення картини обговорюваної теми. Другий компонент — розвиток ціннісно-орієнтованого лідерства. Цінності для нас — не декларації. Це щось дуже практичне — те, на що можна спертися під час прийняття рішень. Третій компонент — створення платформи для обміну ідеями. Все, що відбувається у цій аудиторії, спрямовано на зміни у реальному житті. Щоб, повернувшись на своє місце праці, ми могли завзятіше діяти задля творення суспільства доброго життя”.
Серед учасників семінару, зокрема: Андрій Садовий, Міський голова Львова, Максим Козицький, Начальник Львівської обласної військової адміністрації, Оксана Грищук, Суддя Конституційного Суду України, Тарас Коляда, Виконавчий директор мережі аптек Подорожник, Тарас Кицмей, Президент корпорації SoftServe, Ірина Федишин, Співачка, громадська діячка, волонтерка.
Ділимося деякими думками з обговорення:
Шлях до балансу свободи, безпеки та нових сенсів у часи війни:
- Війна в Україні дає можливість переосмислення глобальних суспільних структур та актуалізує необхідність створення нової безпекової доктрини, що протистоїть хаосу. Україна може стати фронтиром формування нових сенсів для всієї цивілізації.
- Вихід із кризи полягає в розвитку субʼєктності, відповідальності та критичного мислення індивідів.
- Суспільний договір ґрунтується на балансі між свободою та безпекою. Сьогодні безпека виходить на перший план, і ми стоїмо перед завданням знайти новий баланс, що примирить різні частини суспільства у їхньому сприйнятті цих понять.
- Необхідність договору перманентної безпеки стає ключовою в умовах сучасних викликів. Уникнення внутрішніх конфліктів є пріоритетом, адже накопичення антагонізмів може призвести до соціальної напруги. Договір перманентної безпеки повинен стати гарантією збереження миру всередині країни та запобіжником від нових розколів у суспільстві.
- Приватизація всього державного майна не є оптимальним рішенням, натомість держава не завжди є ефективним управлінцем. У той же час, менша регуляція з її боку сприятиме зменшенню корупції.
Зшивання суспільства, роль інституцій та баланс між національними цінностями і європейською інтеграцією:
- Суспільний договір можна розглядати як зшивання існуючих протистоянь у суспільстві. Але, при цьому, потрібно розуміти, як саме шукати компроміс у їхньому вирішенні.
- Суспільний договір найяскравіше проявляється в умовах війни, але по мірі повернення до мирного життя увага пасіонаріїв до нього поступово згасає.
- Державні інституції є носіями суспільного договору, але створення нових інституцій — складний і ризикований процес. Потрібна оцінка вже існуючих інституцій, щоб зрозуміти їхній вплив на реалізацію суспільного договору.
- Вступ до ЄС вимагає не тільки адаптації до його обмежень і норм, а й відстоювання власних інтересів і цінностей та їхню роль у зміні ЄС.
Освіта як рушій розвитку суспільства та економіки України:
- В Україні недостатньо розвинена культура навчання протягом життя. Університети також не завжди ефективно формують навички самостійного навчання та критичного мислення, верифікації інформації.
- Варто почати формування нових трудових відносин між державою, школами та вчителями для підвищення ефективності системи освіти.
- Вища освіта повинна бути свідомим вибором, а не примусом. Сильна економіка неможлива без сильної освіти, а інклюзивна політична модель сприяє розвитку інклюзивної економіки.
- Необхідно приділити увагу культурному впливу на українців, які тимчасово виїхали за кордон, та чітко визначити політику всередині країни для збереження культурної пам’яті. Відсутність культурного наративу за кордоном є проблемою, а “сірі зони” невизначеності призводять до негативних наслідків.
Правова стабільність у суспільному дискурсі:
- Конституційна доктрина має бути гнучкою, оскільки “заскорузлі” правові норми можуть призвести до поляризації суспільства.
- Важливо мати діалог судової влади з суспільством, щоб зрозуміло пояснювати ухвалені рішення та розповідати про свою діяльність.
- Гнучкість Конституції полягає у її здатності відображати суспільні настрої, залишаючись водночас правовим фундаментом. Часті зміни конституційних норм можуть бути небезпечними і підривати правову стабільність.
Семінар модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, та Андрій Кулаков, координатор програми для Спільноти Аспен Інституту Київ.
Проведення семінару координувала Олена Фоміна, директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ.
Ми дякуємо Українському католицькому університету та Бізнес-школі УКУ за партнерство у проведенні заходу.
Щиро вдячні учасникам за відверте та продуктивне обговорення.
Проєкт «Суспільний договір для України» реалізується за підтримки NED (National Endowment for Democracy).