Створення умов та пошук ресурсів — передумови розвитку економіки України: підсумки Діалогу «Майбутнє української економіки»
Україна не просто переживає важкий період своєї історії, додатково ми стикаємося з викликами, які вже насуваються на Європейський Союз та західний світ в цілому. Це й уповільнення темпів технологічного прогресу (порівняно з іншими регіонами), демографічна криза, недостатнє фінансування сфери безпеки, необхідність зменшення залежності від вуглецевих джерел енергії та зовнішніх постачальників енергоносіїв. Україна не може просто скористатися допомогою та рецептами партнерів з ЄС – частково через їхню занадто обережну та повільну політику, але стратегічно через те, що вони самі не мають чіткого та узгодженого бачення, як відповідати на ці виклики.
Зараз перед Україною стоїть нетривіальна задача: знайти та імплементувати економічну модель, яка забезпечить радикальне пришвидшення темпів економічного зростання в умовах зазначених викликів. Також потрібно подбати, щоб контури цієї моделі могли бути орієнтиром і для партнерів з ЄС, а наша держава зайняла в економічній екосистемі ЄС важливе органічне місце. І все це — під час повномасштабної війни.
11 жовтня Аспен Інститут Київ провів діалог «Майбутнє української економіки» у межах бізнес-форуму «Зроблено в Україні». У діалозі взяли участь урядовці та політики, представники бізнесу, незалежні економісти та аналітики.
Директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полавець подякував Міністерству економіки за ініціативу у проведенні Дискусії та Програмі розвитку ООН — за організацію Бізнес-форуму.
«Якою має бути візія майбутнього і як балансувати між тим, що є реалістичним, виходячи з економічних умов, у яких ми живемо сьогодні, а що — бажаним. Існує багато варіантів розвитку і який з них найбільш сприятиме тому, щоб наша економіка була сильною, спроможною, задовольняла потреби українського народу в тих умовах, в яких ми зараз живемо — це ключова тема для обміну думками».
Єгор Григоренко, модератор Аспен Інституту Київ, партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні, член Наглядової Ради КШЕ, розпочав зі згадування доповіді Маріо Драґі, колишнього голови ЄЦБ, про майбутнє та перспективи конкурентоспроможності Європи.
«Ті проблеми, які, за словами Драґі, будуть актуальні для Європи найближчими роками, для України є такими вже сьогодні. Відтак, було б доречно говорити не тільки про українську економіку через 10-15 років, але й європейську. Можливо, для деяких напрямів економіки Україна задасть тон розвитку. Я вважаю, оновлена Європа неможлива через 15 років без України».
Деякі думки з обговорення:
- Україна може допомогти вирішити проблеми, які Драґі визначає для Європи: якщо наша держава покаже свою спроможність, нас сприйматимуть як рівноцінного партнера.
- Однією з задач економічної стратегії України має бути перетворення нашої держави з постачальника сировини на виробника товарів. Щоб бути продуктивною, ця стратегія повинна включати інноваційність.
- Перемога і розвиток України мають бути частиною перемоги партнерів нашої держави.
- Потрібно боротися за те, щоб підприємці залишалися в Україні, а держава могла сприяти підвищенню ефективності їхньої праці: створювати економічні стимули, вводити сприятливі податки, готувати кваліфіковані кадри.
- Країні бракує лідерів. І ті, які є — мають концентруватися на певних пріоритетах, визначених економічною стратегією.
- Щоб великий бізнес продовжував інвестувати в економіку країни, потрібні: прогнозована податкова та регуляторна політика і стратегія, доступ до капіталу, рівні правила для всіх гравців.
- Україні варто зосередитися на власних успішних прикладах розвитку ринків, таких як ритейл, агро, ІТ-аутсорсинг та дронобудування. Ці ринки обʼєднує те, що держава мінімально втручалась у їхнє регулювання на етапі розвитку. Коли ринок буде розвиненим, варто повертатися до регуляції та координації.
- Передбачуваність державної політики — передумова розвинутої економіки. Щоб Україна в умовах війни була конкурентною та цікавою для інвестицій, важливим є ефективне функціонування державного апарату.
- Україна воює не тільки проти Росії, а з ВПК країн «осі зла»: Китаю, Північної Кореї, Ірану, Білорусі тощо. Відтак потрібно розуміти, що тільки армія війну не виграє. Потрібна консолідація всього суспільства, де хтось воює на фронті, а хтось його забезпечує.
Підсумовуючи:
- Ми не повинні мріяти про обриси економіки тільки після перемоги. Україна повинна будувати економіку, готову до війни протягом тривалого часу, оскільки загроза може залишатися на найближчі 10-20 років.
- Успішна економіка неможлива без інтеграції у світову спільноту. Україна має шанс стати глобальним гравцем, експортувати продукти з доданою вартістю, залучати інновації, капітал та увагу партнерів. При цьому, залишатися самодостатньою та самозарадною.
- Майбутня економіка України залежить від лідерства та відповідальності кожного громадянина на своїй ділянці.
Діалог модерували Єгор Григоренко та Денис Полтавець.
Проведення заходу координувала Олена Фоміна, директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ. Дякуємо Тетяні Бережній, Заступниці Міністра економіки України, за ініціативу та партнерам — за підтримку.
Бізнес-форум «Зроблено в Україні» організовано Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні у співпраці з Міністерством економіки України, Торгово-промисловою палатою України та Києво-Могилянською бізнес-школою у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки Уряду Японії.