Світлана Ройз. Перебувати в контакті

 

За рік карантину ми адаптувалися до життя у форматі онлайн. У ньому є низка переваг, але ми потребуємо більш збагаченого середовища. 

Дистанційно ми витримуємо тільки півтори години продуктивної роботи або навчання, адже будь-який освітній процес передбачає залучення не лише раціонального складника. 

У 1956 році Бенджамін Блум разом із групою вчених запропонував класифікацію завдань і цілей навчання, які педагоги ставлять перед учнями. Він поділив освітні цілі на три сфери: когнітивну, афективну й психомоторну. Їх можна приблизно описати словами «знаю», «відчуваю» і «творю», «голова — серце — руки». 

Відповідно, без афективного складника продуктивного навчання не буває. Світ без міміки (яку складно виразно побачити у форматі Zoom-спілкування), ароматів одне одного, відчуття тепла (буквально — від тіла, що перебуває поруч), невербальних сигналів (схвалення й навіть заперечення), близького погляду в очі — не дає нам можливості відчути близькість, виробити серотонін та окситоцин. Саме завдяки цим гормонам ми почуваємося безпечно, спокійно та близько, а також відчуваємо, співчуваємо й розділяємо досвід одне одного. 

Коли ми дивимося одне на одного у віконечках Zoom, наш процес нейроцепції (постійний процес зчитування сигналів небезпеки) безупинно тримає нас у напрузі. Ми витрачаємо більше часу й сил на те, щоб підлаштуватися одне до одного. Довге споглядання себе та інших людей, а також те, що тіло співрозмовника видно тільки по пояс, спотворює «образ тіла», наше сприйняття тілесності. Бо нам потрібен горизонт, нам важливо бачити людей на повний зріст. Адже що частіше наш світ звужується до розмірів екрана, то «вужчим» стає наше сприйняття реальності. 

Можна прийняти умови гри, можна відповідально дотримуватися правил, можна миритися, чинити опір чи адаптувати умови під себе, але нам потрібно всіма каналами сприйняття перебути в контакті. Це і є «збагачене середовище», у якому з’являється можливість дізнаватися, відчувати й творити.

Ця стаття є частиною Річного звіту 2020 Аспен Інституту Київ.

X