fbpx

Як європейський досвід може допомогти українським держслужбовцям прискорити Євроінтеграцію

Можливість навчатися у Європі, проходити стажування у адміністраціях розвинутих країн та допомагати Україні у прискоренні євроінтеграції — такий шлях долала не одна країна-член ЄС. Тепер черга за нашою державою. Так, перед публічними службовцями відкриваються нові горизонти. Про це на нещодавньому онлайн-діалозі, який організував Аспен Інститут Київ 30 серпня, розповіли іноземні колеги з Польщі, Латвії та Хорватії.

Тож, у другій частині серії матеріалів ми наводимо основні цитати, які сформують уявлення про навчання та важливість успіху євроінтеграції, що прямо корелює з державним управлінням та державною службою.

Ознайомитись із меседжами українських експертів, які взяли участь в онлайн діалозі «Розвиток спроможності державних службовців як передумова успішної Євроінтеграції» можна за лінком.

Марек Табор, Голова відділу освіти для керівників європейського коледжу в Ноталіні, Польща: 

Кампус Натолін у Варшаві – лідер академічних досліджень політики ЄС і країн-сусідів ЄС. Нині він надає велику допомогу в підготовці державних службовців, переговорників з українського боку, які мають забезпечити швидкий та ефективний вступ України до європейської спільноти.

За словами Марека, початковий план навчання українців складається з шести обов’язкових курсів: аспектів Євроінтеграції України, внутрішнього ринку, сфери транспорту, енергетики тощо. Ще близько десяти – факультативні. Наприклад, курс з антикорупційної політики. Теми вибираються з надзвичайно ретельністю, в залежності від потреб.

Навчання, розповідає Марек, відбуватиметься очно і онлайн. Сесії у Польщі передбачені для 200 українських держслужбовців, включно з навчальними візитами до європейських інституцій.

Вже розроблено 16 курсів електронного навчання англійською мовою. Про них можна детальніше дізнатися на офіційному сайті Коледжу. В кінці вересня вони будуть доступні українською. Заявки подали вже близько 300 людей. Наразі Марек Табор узгоджує з НАДС фінальні деталі щодо оцінювання результатів.

Учасники, які приїдуть до Польщі на 2 місяці, матимуть тему для дослідження. Очікується, що ними буде підготовлений аналіз документів з національної позиції на переговорній процедурі.

Марек Табор: “Важливий компонент навчальної програми – поїздки на місця. Кожен учасник в Польщі відвідуватиме конференції та інтерв’ю, зустрічатиметься з іншими членами переговорних команд. Їм запропонують на вибір навчальну поїздку в одну з установ Європейського Союзу. Це може бути Брюссель, або адміністрація країн-членів ЄС”.

Рафал Гікавий, колишній Генеральний директор Офісу Комітету з питань європейської інтеграції Польщі:

Офіс, очолюваний Рафалом, дуже подібний до Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України. Однак, в Польщі він мав більшу чисельність штату – 250 людей, з яких лише 25-30 відповідали за наближення національного законодавства до законодавства ЄС.

Офіс мав дві основі фунції: координація роботи профільних міністерств у законодавчому наближенні і виконання аналітичних завдань, важливих для результатів переговорів.

Зі слів Рафала, порахувати кількість навчених людей складно. Лише онлайн-курси з профільної підготовки пройшло близько 12 тисяч учасників. Все це відбувалося на шляху вступу Польщі до ЄС.

“Як саме навчали людей? Ми розпочали з дуже загального навчання для профільних міністерств – знайомство з інституціями ЄС та його політикою. Для цього ми використовували кошти, одержані від європейських двосторонніх програм. Зазвичай, це відбувалося на базі престижних університетів, наприклад, у Національної школи адміністрації (Франція). Також Офіс Комітету з питань європейської інтеграції підписав декілька угод з коледжами Європи, інституціями, котрі дозволяли нам брати участь у конференціях і семінарах на привілейованих умовах”, – розповів Рафал Гікавий

Тамара Обрадович Мазал, колишня заступниця керівника переговорної групи, помічниця міністра, відповідальна за скринінг та наближення законодавства, Хорватія:

Тамара безпосередньо брала участь у переговорній процедурі між Хорватією та Європейським Союзом. Її країна, як і більшість країн-кандидатів, також опинилася перед багатьма викликами.

Спочатку її урядовий офіс з Європейської інтеграції був з обмеженою кількістю службовців, котрі працювали над інформаційним кампаніями, комунікаційними стратегіями та наближченням національного законодавство до європейського.

Дуже важливе рішення хорватського Уряду того часу, зі слів Тамари, – програма стипендій. Вона дозволяла делегувати державних службовців на навчання за кордон. Після повернення випускників працевлаштовували у міністерства з періодичною ротацією з одного в інше. Це було критично необхідно для транспозиції.

Також, хорватському урядовому Офісу з євроінтеграції вдалося мінімізувати негативний вплив політики на процес приєднання до ЄС.

Тамара Обрадович Мазал: “Ми домовилися з усіма партіями і з опозицією: у разі політичних суперечок вони мають тримали імплементацію законодавства ЄС поза межами власних політичних баталій. Також для нас було критично важливим, щоб до законодавства, котре ми подавали до Парламенту, не вносили ті правки, які б могли спотворити транспоноване законодавство”.  

Есмеральда Балоде-Бурака, викладачка латвійського університету, учасниця програми навчання праву ЄС, Латвія:

Магістерська програма, до якої долучилася Есмеральда, розпочалася в 2000 році, тобто за чотири роки до приєднання Латвії до Європейського Союзу. На навчання її делегував Офіс Європейської Інтеграції – тодішнє місце роботи.

Вимоги були такі: рівень бакалавра у сфері права та знання англійської мови на рівні B2.

Загальні стажування студенти проходили у інституціях Брюсселю і Люксембурга. Зі слів Есмеральди, також була нагода обрати індивідуальне стажування в Європейській комісії, або у національних урядах країнах-членів. Вона обрала Шведське міністерстві закордонних справ.

Найважливіше, розповіла Есмеральда, здобуття не тільки детальних знань європейського законодавства, але й розуміння його духу. Це особливо актуально для таких країн для Латвія і Україна, котрі мають пострадянський бекграунд.

“Щоб я порекомендувала – не пропускати можливість проходження навчання. Якщо є шанс стати учасником безкоштовно, навіть онлайн, обов’язково скористайся ним. Через кілька років такої можливості може не бути, або вона коштуватиме дорого. Для мене це було найкраще рішення в моєму житті. Я заражена цим духом і працюю вже багато років” – підсумувала учасниця програми.

Захід провів Аспен Інститут Київ спільно з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та НАДС в межах проєкту «Доброчесність і врядування», що реалізується за підтримки гранту від National Endowment for Democracy, а також за підтримки проєкту EU4PAR та Офісу реформ Кабінету Міністрів України.

X