Як посилити спроможність державних службовців для успішної Євроінтеграції
Аспен Інститут Київ став платформою важливого діалогу між експертами кількох країн. Тема цієї зустрічі — «Розвиток спроможності державних службовців як передумова успішної Євроінтеграції».
“Професійна підготовка державних службовців є безумовним пріоритетом, без якого неможливі наступні політичні кроки, пов’язані з членством України в ЄС”, — з цього розпочала свій виступ Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Ця теза стала наскрізною у виступі кожного зі спікерів першої панелі зустрічі, під час якої експерти з України поділилися баченням, які заходи вже передбачено Урядом для підготовки державної служби до викликів євроінтеграції.
Повний запис доступний за лінком українською
та англійською
Ми пропонуємо ознайомитись із меседжами українських експертів, які взяли участь в онлайн діалозі «Розвиток спроможності державних службовців як передумова успішної Євроінтеграції».
Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:
Рух до ЄС — це в першу чергу системні реформи, ринкова конкурентоспроможна економіка та ефективні політики, впроваджені на основі європейських принципів. Ми рухаємось за прискореною процедурою, яка стосується наближення нашого законодавства до права ЄС відповідно до угоди про асоціацію. Наша мета до кінця цього року — максимальна адаптація законодавства.
Для розвитку спроможності нам необхідно сформувати нову генерацію фахівців, які не лише забезпечать ефективність внутрішньої державної євроінтеграційної роботи, але й зможуть гідно представляти Україну на переговорах, в інституціях ЄС та разом з експертами держав-членів Євросоюзу формувати політики ЄС.
Бачимо два ключових елементи посилення інституційної спроможності в сфері євроінтеграції:
- Формування вимог до спеціалістів, які будуть залучені в перемовинах і формуванні політик пов’язаних з членством в ЄС;
- затвердження системної програми навчання, розвитку та підвищення професійного рівня державних службовців.
Першим кроком у цьому напрямку стало підписання Президентом Меморандуму про взаєморозуміння про співпрацю між Коледжем Європи в Натоліні та Урядом України щодо поглиблення співпраці в освітній діяльності та підвищення сталості Програми «Natolin4Capacity Building». Цей Меморандум про співпрацю передбачає створення умов для навчання та розвитку українських державних службовців у сфері європейської інтеграції, зокрема в межах процесу переговорів щодо членства в ЄС”.
Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України:
“Ми вже пройшли певний шлях у Реформі публічного урядування, який почали у 2016 році. Це важливо, адже починаємо не з нуля. За ці шість років були різні етапи, включно з ковідом і повномасштабною війною. Та державні інституції довели свою спроможність навіть в таких умовах якісно виконувати свої обов’язки.
Під час воєнного стану Президент підписав законопроєкт про Адміністративну процедуру, що є дуже важливим у взаємодії громадянина і держави.
Що стосується “кадрового голоду”, на жаль, він ще буде присутній найближчим часом. Можливо, в цьому контексті доречні розмови про оптимізацію державного апарату, але будь-яка оптимізація це тонке балансування між потребами органів, потребами системи державного управління, фінансовими можливостями держави. Крім того, треба враховувати й запит суспільства на послуги.
Інституційна спроможність буде зростати тоді, коли цінності, підходи, правила буде перетворюватись на визначені механізми, протоколи дій і на конкретну поведінку державних службовців. Все це необхідно для імплементації законів ЄС в Україні.
Бачу оптимістичні перспективи, хоч це не швидкий шлях. Там де треба будуть швидкі рішення, парламент буде готовий їх приймати: і в кадрових питаннях, і в тих процесах, які потрібні зараз для реформ. Власне, ми вже довели свою готовність оперативно реагувати і приймати рішення в умовах воєнного стану”.
Наталія Алюшина, Голова Національного агентства України з питань державної служби:
НАДС покладає значні сподівання на те, що відбудеться посилення спроможності державних службовців завдяки співпраці з Коледжем Європи в Натоліні та, зокрема, програмі “Natolin4Capacity Building”.
Важливо, щоб в Україні була своя платформа для навчання, тому ми просуваємо утворення Вищої школи публічного управління. Ця ідея була підтримана, і сьогодні ми вже передали документи до Секретаріату Кабінету Міністрів.
Доступ до найкращих програм мають мати публічні службовці не лише в центрі, а й в регіонах. І таке навчання має бути побудоване на основі класифікації посад, грейдингу.
Якщо говорити про компетенції держслужбовців, постає питання про рівень володіння англійською мовою. Маємо подбати, щоб весь корпус публічних службовців отримав можливість вивчення або вдосконалення рівня англійської мови. Для цього підписали Меморандум про співпрацю «EF Language Learning Solutions». Й найближчим часом держслужбовці зможуть на безоплатній основі проходити навчання англійської мови.
Потребує уваги питання координації євроінтеграційних процесів. Ми маємо чітке бачення того, які саме посади і структурні підрозділи будуть визначені євроінтеграційними. До речі, Уряд спільно з ЄС вже закріпив єдині підходи до компетенцій на посади фахівців з реформ — всі вони в межах однієї підкатегорії посад проходять оцінювання одних і тих же вимог до компетентності.
На жаль, на сьогодні в період дії воєнного стану в нас призупинено проведення конкурсів, тобто маємо прямі призначення. І тому для нас це виклик, як забезпечити в період війни відбір фахівців, які відповідатимуть всім вимогам.
Крім того, щоб залучати кращих на ринку праці ми маємо запропонувати відповідні умови, тому повинні говорити і про рівень оплати праці. Важливим кроком стала підготовка законопроєкту в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад із визначенням грейдів.
Наталія Форсюк, Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції:
Набуття кандидатства в умовах війни доволі складний процес. Ми маємо ситуацію, коли кількість фахівців, які працюють в Урядовому офісі на 24 одиниці менше, ніж кількість розділів Права ЄС. Це створює надзвичайне навантаження, яке лише зростатиме під час відкриття переговорів. Тому є дуже важливим співпраця з НАДС, з Natolin4Capacity Building розроблення навчальних програм, які готуватимуть спеціалістів у цій сфері. Ми плануємо що маємо бути готові до відкриття переговорів не пізніше середини наступного року. Тобто, часу не так багато.
Спроможність Верховної Ради працювати над євроінтеграційними законопроєктами теж має бути високою. Важливо, щоб в підкомітетах були люди, які можуть писати законопроєкти відповідно до acquis.
Це стосується і секторальних підрозділів. На етапі, коли вони драфтять підзаконні акти або закони — важливо, щоб це відбувалось вже відповідно з європейським законодавством. Тобто, це не мають бути окремі працівники, а загалом державні службовці, як працюють в органах формування політик — за замовчуванням мають розуміти, що таке право ЄС, з чого складається, які є директиви і регламенти.
Також підкреслю, що рівень англійської мови має бути дуже високим. Щоб державні службовці навіть не витрачали час на переклад, а вловлювали нюанси перемовин”.
Тетяна Ковтун, Виконавча директорка Офісу реформ КМУ:
Суть і зміст Реформи державного управління, якою ми займаємось останніми роками, стала сьогодні як ніколи зрозумілою. Те, що наша країна в стані війни може вести переговори з ЄС, стало можливо тільки тому, що Україна вистояла як держава та має функціонуючі державні інституції.
Серед ключових викликів, що стоять зараз перед державною службою — це реальне практичне впровадження законодавства ЄС, з оцінкою впливу на сектори та стейкхолдерів, з розрахунками, необхідними для реформ. Один неправильний крок — і, наприклад, наші медсестри не зможуть працювати в країнах ЄС. Питання помилки дуже вартісне.
Серед пріоритетів розвитку державної служби — відновлення конкурсного відбору, збільшення законодавчого потенціалу уряду, відкрите для всіх навчання, зокрема вивчення англійської мови та інших мов, механізм ротації та секондменту для посилення спроможності держслужби”.
Про що говорили іноземні експерти та як досвід інших країн може стати у нагоді Україні — читайте у наступному матеріалі із зустрічі.
Захід провів Аспен Інститут Київ спільно з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та НАДС в межах проєкту «Доброчесність і врядування», що реалізується за підтримки гранту від National Endowment for Democracy, а також за підтримки проєкту EU4PAR та Офісу реформ Кабінету Міністрів України.
