Правознавець Всеволод Речицький: «Ми маємо відобразити національний код у Конституції України»
Аспен Інститут Київ продовжує серію діалогових заходів, де обговорюються різні аспекти суспільного договору. До них Інститут залучає українських інтелектуалів та лідерів різних сфер нашого суспільства. Крім того, у рамках розвитку проєкту, Інститут підготував збірку есеїв, тексти для якої написали провідні українські мислителі.
24 січня пройшло публічне обговорення «Суспільний договір в Україні: Quo vadis?». Спікери дослідили як філософський аспект суспільного договору, так і більш практичні та методологічні питання.
Правовий аспект суспільного договору та необхідність його законодавчого оформлення
Всеволод Речицький, правознавець, політолог, доцент УКУ, розповів про співвідношення українського суспільного договору та нашої Конституції. Він вважає, що українцям треба зрозуміти свій національний код та відтворити його у Основному Законі.
«Проблема України у тому, що Конституцію України складали люди з колестивістичним менталітетом. На момент голосування за Основний Закон, третина народних депутатів Верховної Ради були комуністи і соціалісти. Тому те, що вийшло – тільки імітація суспільного договору. Потрібно правильно визначити так звані «національні коди». Згідно з Елвіном Тоффлером вони є сукупністю принципів і правил, які пронизують активність цивілізації, як її повторюваний дизайн. Національні коди — це, фактично, передправо, передконстутуція. Основний Закон використовує їх як першоджерело».
Зміни, що можуть бути втілені у суспільстві за допомогою Основного Закону
Втілення громадянських свобод у суспільному договорі має бути підкріплене і юридично, вважає Всеволод Речицький.
«Сьогодні йдеться про майбутнє і ми розуміємо, що наш суспільний договір нас не задовольняє. Якщо конкретніше, нас не задовольняє його юридична оболонка – Конституція України. Якість чинного закону – на три з мінусом».
Правознавець наголошує, що єдине на що б беззастережно погодилися всі українці — система врядування, за якої вони б зберігали за собою максимум індивідуальної свободи. Саме індивідуальної, адже колективні права не повною мірою відображають їхні прагнення.
Як приклад такої моделі, Всеволод Речицький навів Сполучені Штати Америки:
«У суспільному договорі США записано те, у що вірять американці, і дотримуються цього. Саме свобода творчості і думки, захищеності приватної власності робить Америку Америкою».
Можливі кроки в рамках суспільного договору у контексті євроінтеграції
Пан Всеволод вважає, що Україні, якщо вона закріпила курс на Європейський Союз і НАТО, потрібні радикальна “ринкізація”, приватизація та збільшення поваги до приватної власності. Також він наголосив на тому, що треба створити верхню палату парламенту для представництва заможного класу.
«Така палата дозволила б панувати здоровому консерватизму, проявляти посилену увагу до приватної власності. Верхня палата – здоровий консерватизм. Крім того, треба покінчити з колективізмом та соціалізмом, а також модифікувати ринкове суспільство».
