Письменник і філософ Тарас Лютий: “Є маркери, на підставі яких ми можемо атрибутувати Григорія Сковороду до української культури”
Філософ і письменник Тарас Лютий був одним з учасників серії дискусій “Ідеї Сковороди в нашій сучасності”, яку Аспен Інститут Київ провів у Полтаві. Пан Тарас розповів про спробу апропріації Григорія Сковороди Російською Імперією та маркери, які атрибутують Григорія Савича до української культури.
Представники російської традиції намагалися в певний спосіб вписати у неї Григорія Сковороду
За словами Тараса Лютого, найвиразнішим прикладом спроб апропріації Григорія Сковороди Російською Імперією є Владімір Ерн. У своїй книжці, присвяченій Сковороді, Ерн хоча і робить обмовку, що Григорій Савич — малоросійський, український філософ, приходить до висновку: Сковорода — засновник російської філософії. Тарас Лютий пояснив мотивацію Ерна:
— Ерн не дуже хотів, щоб оприявнилося інспірування російської традиції німецькою філософією. Для цього потрібен був місцевий мислитель, а в Росії його не було. Треба було сказати, що цей філософ народився у “дикому краї”, де не було майже нічого, а імперія відкрила для нього вікно можливостей. При цьому не згадуються ні колегії, ні українське бароко, ні письменницька традиція.
Маркери приналежності до української культури можна знайти у самого Сковороди
Пан Тарас переконаний, що є маркери, які атрибутують Григорія Савича до української культури:
— Сам Григорій Савич говорить, що його мати це Малоросія, а тітка — Україна. Сковорода не цитує російських авторів, про що у своїх творах згадує, наприклад, Ушкалов. Сковорода, щойно він виходить за межі Гетьманщини і Слобожанщини, мерщій хоче повернутися додому тому що тільки на цих теренах він почуває себе вдома. Звичайно, нам не можна робити таку ретроспекцію і казати, що в ранньо модерний час вже існує українська нація. Але точно є маркери, на підставі яких ми можемо атрибутувати Сковороду до української культури.
Аспен Інститут Київ провів у Полтаві серію дискусій «Ідеї Сковороди у нашій сучасності» у грудні минулого року. Цей захід — спосіб реалізації однієї зі складових місії Інституту — обміну ідеями заради позитивного суспільного впливу. Захід пройшов за ініціативи та у партнерстві з Полтавською ОВА.