Що таке репутація і як вона працює: Аспен Інститут Київ провів бесіду “Доброчесність і інститут репутації в Україні”
27 квітня Аспен Інститут Київ провів для Аспен-спільноти, до якої входять активні випускники, бесіду з експертами, що працюють у галузі формування і захисту репутації. Питання захисту репутації та реакції на прояви недоброчесності було і залишається актуальним для українських лідерів. Як казав Ніл Гейман “Репутація створюється все життя, руйнується за кілька секунд”.
Виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська підкреслила важливість реагування на кризові ситуації та відзначила необхідність чесної реакції на них. Вона також пояснила один з підходів, яким Аспен Інститут Київ керується у своїй діяльності:
“Підхід Інституту полягає у створенні спільноти т.зв. “різнодумців”, яка відображає максимально широкий спектр позицій, властивих сучасному українському суспільству. Лідерські семінари, які ми проводимо, не є просто виправною школою, яка ставить на усіх випускників печатку “лідер”. Натомість, ми є платформою для діалогу, у рамках якої різні люди можуть озвучити різні думки”, – каже Юлія Тичківська.
Діалог модерував Андрій Кулаков, програмний координатор програми для Спільноти Аспен Інституту Київ.
Культура як джерело формування репутації на особистісному рівні
Сергій Гайдай, політтехнолог, експерт із маркетингу, виборчих і політичних технологій, випускник семінару “Відповідальне лідерство”, порівняв репутацію із вітриною у магазині. Її обслуговування, щоб задовольнити власників, на думку Сергія, є своєрідним мистецтвом.
“Інститут репутації – це перш за все питання культури. У нас в Україні сформувалися дві культури: культура влади і культура громадянського суспільства. Правлячий клас створив систему тіньової держави, систему подвійних стандартів, яку вміло прикриває “вітриною”. Тобто, на вітрині є одне, а за лаштунками – абсолютно інше. Саме тому в системі культури влади інститут репутації у нас не працює”. Водночас, за словами Сергія Гайдая, “культура громадянського суспільства” намагається активно впливати на тіньову зону держави і використовує для цього інститут репутації. Пан Сергій висновує, що для побудови тривкої репутації і перетворення її на дієвий капітал, хоч політику, хоч громадському діячу, будь-якій публічній персоні треба “бути, а не здаватися”, і потрібно руйнувати вітрини.
Взаємозвʼязок іміджу та репутації
Ярина Ключковська, консультантка зі стратегічних комунікацій, натомість, відзначила, що радше “вітрина” – це імідж. А репутація – все, що знаходиться за нею – “склади, шафи, полиці”.
“Для побудови довгострокових стосунків, репутація надзвичайно важлива, адже ключовим тут буде питання довіри. Для отримання короткострокових переваг вона справді грає не найважливішу роль. Так, є ті, хто намагається захистити свою “вітрину”, час від часу прикрашаючи її. Але тим, хто налаштований на “гру в довгу”, обійтися однією “вітриною” буде неможливо; потенційний партнер напевно намагатиметься дізнатися, що ж насправді знаходиться за лаштунками. А для цього потрібна справжня довіра. Коли ми кажемо, що швидко забуваємо скандали, то це не так – ми просто переключаємо свою увагу. Але це не значить, що ми забули про цей скандал. Навпаки, при необхідних умовах він спливе у памʼяті”. Також пані Ярина зазначила два важливі елементи, які потрібно враховувати при побудові репутації: 1) розуміти, яку ціль має виконувати репутація і розуміти її релевантність нашим задачам, і 2) розуміти і працювати з очікуваннями нашої аудиторії, аби не створити “мильну бульбашку” через розпалювання надмірних очікувань.
Юридичний вибір захисту репутації
Тетяна Огнев’юк, адвокатка, голова Правління Правничої асоціації “Добросуд”, розповіла про способи захисту репутації у судовому та несудовому порядках. За словами Тетяни, люди подекуди не шкодують ні часу, ні грошей на цей процес.
“Чи готові люди судитися за свою репутацію? Так, готові, але не завжди готові це висвітлювати. Ними керує бажання захистити і відстояти свою честь і добре ім’я. Але. Не варто одразу поспішати до суду, адже там чимало процесуальних нюансів. Тим часом, є способи досудового захисту репутації. Адвокат у претензійному порядку може звернутися до порушника, щоб він спростував неправдиву інформацію. Ще один спосіб – надання права на відповідь клієнту. Такий метод часто застосовують політики. Якщо жодні варіанти не спрацювали – варто звертатися в суд для відстоювання своїх прав”.
Під час діалогу члени Спільноти мали змогу обговорити різні аспекти захисту репутації, як у юридичній площині, так і у взаємодії з медіа.
