Аспен Інститут Румунія: шостий #UkrainianDialogue про те, як захистити Україну заради спільного блага

Аспен Інститут Київ спільно з Аспен Інститутом Румунія провели шостий #UkrainianDialogue. Модераторами сесії були Йонут Станімір, директор з маркетингу та комунікацій Banca Comerciala Romana, та член Аспен-спільноти. На початку заходу зі вступними промовами виступили Серджіу Манеа, виконуючий обов’язки президента Аспен Інституту Румунія та Юлія Тичківська, виконавча директорка  Аспен Інституту Київ. Основна мета проекту – створити діалогову платформу між українцями, які захищають свою країну, та міжнародної спільноти, яка підтримує Україну щодо реальної ситуації в Україні та допомоги, якої потребує Україна.

Альона Шкрум: «Ми не хочемо бути жебраками, ми хочемо бути партнерами»

Альона Шкрум — народна депутатка України. Вона розповіла про ситуацію з українською економікою.

— 39% — 41% компаній припинили роботу. Ми зараз намагаємося її відновити. Ми склали великий план переміщення підприємств на захід України та в інші країни. Сподіваємося, що Румунія активізується у цьому напрямі. Польща вже трохи включилася і почала передислоковувати компанії. 

Вона також повідомила, що збитки України оцінюються в понад один трильйон доларів. За деякими оцінками — понад 2 трильйони доларів і збитки все ще наносяться.

— Це те, що жоден план Маршалла, жоден план Брюсселя ніколи не зможе вирішити. Очевидно, що нам потрібні інвестиції, очевидно, що нам потрібні партнерські відносини. Понад 12 мільйонів людей залишили свої домівки. Понад 5 мільйонів виїхали за кордон. 90% з них – жінки та діти. Найближчі сусіди роблять велику роботу, щоб допомогти нашим біженцям, і ми за це дуже вдячні.

Альона зазначила, що українці не хочуть бути жебраками, вони хочуть бути партнерами. України хоче створити гарні інвестиційні можливості. А також спільно працювати довгий час: не лише у контексті відбудови України, а й інтеграції її у європейський ринок. 

Також Альона наголосила, що зараз Україна переживає те, чого світ не бачив з часів Другої світової війни. Українці не хочуть, щоб хтось так само відчув війну на своїй території і щовечора бачив комендантську годину та сирени. З допомогою світу цю війну потрібно зупинити на території України. 

Наталія Яресько: «Міжнародна спільнота має надати Україні набагато більший пакет фінансової підтримки»

Наталія Яресько – голова наглядової ради Київського інституту Аспен. Наталія підкреслила, що важливо зберегти основні послуги для 40 мільйонів людей, які залишаються в Україні, щоб вони могли продовжувати життя. Це потребує значно більшого пакету фінансової підтримки.

— Українському бюджету не вистачає приблизно 5 мільярдів доларів на місяць. І це на додачу до того, що ми живемо за бюджетом воєнного часу, який витрачається: на виплату військовим зарплати, на виплату родинам загиблих військових, пенсії, медичне обслуговування, виплати внутрішньо переміщеним особам, щоб вони могли організувати своє життя в новій частині країни. Якщо поглянути на суму грошей, яка була виділена на макро підтримку з початку війни, це близько 11 мільярдів доларів. Важливо зазначити, що лише 1,4 мільярди з них є грантовими. Більша частина — це пільгові позики, і ці позики буде дуже важко повернути. Це означає, що міжнародна спільнота має надати України набагато більший пакет фінансової підтримки.

Також Наталія підкреслила, що нездатність України експортувати через блокування її портів та погіршення економічної ситуації призведе до чергової економічної кризи,  може стати причиною глобальної проблеми голоду.

— Україна годує 400 мільйонів людей у ​​світі. Країни Північної Африки та Близького Сходу, які є постійними покупцями українського зерна, зіткнуться з нестачею продовольства. Це ще більше вплине на європейську економіку, і ви побачите нову хвилю мігрантів, голодних мігрантів, які прибудуть з цієї частини континенту до Європи.

Ана Катаута: «Наша мета: щоб ви і ми могли бути сильнішими і пройти через це»

Ана Катаута — членкиня Палати депутатів, румунського парламенту та випускницею Аспен Інституту Румунія. Вона каже, що румуни дуже рішуче стоять з Україною та підтримують її європейський шлях.

— Минуло 15 років, як ми вступили до ЄС. Навіть якщо все йде не так, як ми сподівалися раніше, очевидно, що перебування у великій європейській родині допомогло румунській економіці. Крім того, допомогло Румунії розвиватися. Ми завжди хочемо цього ж для сусідів-українців.

Ана підкреслила, що Румунія підтримує Україну і розуміє, що це не лише наша боротьба з Російською Федерацією. У цьому випадку потрібно бути надзвичайно усвідомленим, що існує потреба кращого взаєморозуміння і розуміння вчасності здобуття та зміцнення впевненості та довіри. 

Також вона сказала, що важливо бути дуже обережним з дезінформацією та фейковими новинами.

— Румунія та інші європейські країни переживають дуже складні часи з точки зору економіки. Ми повинні бути надзвичайно обережними щодо чутливості румунського народу та людей з ЄС. Я переконана і бачу з того, що відбувається в соцмережах, що росіяни намагатимуться створити цю напругу між допомогою Україні та допомогою людям, які є безцінними в Румунії та інших країнах. І ми повинні бути дуже обережними, щоб не дозволити їм це використати. Наша мета полягає в тому, щоб ви і ми могли бути сильнішими і пройти через це.

Зігфрід Мурешан: «Всі розуміють, що захищати Україну – це захищати себе»

Зігфрід Муресан – віце-голова групи Європейської народної партії в Європейському парламенті. Зігфрід зауважив, що вторгнення російських збройних сил в Україну змінило погляди на багато речей на європейському рівні.

— Два місяці тому у мене ще були колеги в Європарламенті, які були впевнені, що російські збройні сили ніколи не вторгнуться в Україну. Вони просто не зрозуміли всі ті попередження, які ми отримали від Російської Федерації за останні роки (анексія Криму, вторгнення в Донецьку і Луганську області, Грузія, Чечня). Тепер усі в Європі розуміють, що ми можемо жити в безпеці в межах НАТО та в межах 27 країн-членів Європейського Союзу, лише якщо нас оточують країни, які є безпечними та стабільними. Усі розуміють, що захищати Україну – це захищати себе.

Зігфрід наголосив, що європейським партнерам важливо знайти шлях, яким після війни Україна зможе максимально розвиватися сама, і поділився ідеєю, яким шляхом це можна було б реалізувати.

— Я вважаю, що Україну потрібно ввести до єдиного європейського ринку. Задовго до того, як ми зможемо інституційно та політично прийняти її в Європейський Союз, ми можемо інтегрувати її в єдиний ринок. Це означає, що Україна зможе експортувати до європейського ринку без будь-яких обмежень, без будь-яких мит. Буде більше інвестицій в Україну, вищі зарплати, вищий рівень життя.

Також Зігфрід підкреслив, що люди розуміють, що для безпеки ЄС Республіка Молдова не менш важлива, ніж Україна. Тому ЄС має запропонувати Республіці Молдова те ж саме, що пропонує Україні.

Аспен Інститут Київ вдячний Аспен Інституту Румунії за підтримку та можливість вести діалог з Румунською спільнотою.

Українські лідери розповідають про особливості російського та українського суспільств, причини російського вторгнення в Україну, його наслідки для інших країн, та шляхи, як західна спільнота може допомогти захистити цінності та мир у світі. Це не лише аналітика та інсайти, а й особисті історії боротьби за свободу та гідність.

Дивіться на YouTube
Слухайте на Apple Podcasts
Слухайте на Google Podcasts
Слухайте на Spotify