Відбувся діалог «Підходи до міжнародної комунікації» в межах Aspen Comms Lab
Міжнародна підтримка України залежить не лише від того, наскільки переконливо ми доносимо власну позицію та говоримо про виклики, з якими стикаємося. Не менш важливо — розуміти суспільства, до яких звертаємося, їхні цінності, пріоритети та очікування.
10 жовтня Аспен Інститут Київ провів діалог «Підходи до міжнародної комунікації» у межах Aspen Comms Lab — комунікаційної групи Аспен Інституту Київ. Спільно з Міністерством закордонних справ України Інститут зібрав 20 учасників, серед яких представники державних інституцій, комунікаційної індустрії, громадянського суспільства, бізнесу та експертного середовища для напрацювання практичних рішень і рекомендацій щодо міжнародної комунікації України.
Міністерство закордонних справ України на зустрічі представляв Георгій Тихий, речник МЗС України.
Учасники обговорили підходи до міжнародної комунікації України на прикладі Польщі, Франції та Німеччини — трьох важливих європейських партнерів, суспільства яких мають різний політичний досвід, економічні інтереси та ставлення до підтримки України.
Однією з важливих думок діалогу стала необхідність краще розуміти іноземні суспільства, перш ніж намагатися вплинути на їхнє сприйняття України.
Зокрема, під час обговорення українсько-польських відносин учасники звернули увагу на те, що українська комунікація часто спирається на аргументи спільної історії, солідарності та безпекових інтересів. Водночас цього недостатньо без розуміння того, чим сьогодні живе польське суспільство, які питання його турбують і як поляки сприймають економічні та політичні зміни.
Учасники наголошували на необхідності досліджувати суспільні настрої, розрізняти аудиторії за їхніми інтересами та враховувати, що ставлення до України може суттєво відрізнятися серед різних груп суспільства.
Окрему увагу приділили економічним питанням — зокрема торгівлі, аграрному сектору та конкуренції, яка впливає на сприйняття українсько-польських відносин. Ішлося про потребу відкрито говорити про суперечності, шукати взаємовигідні рішення та пояснювати перспективи співпраці для обох країн.
Ще однією темою стала історична пам’ять. Учасники розглядали, як повага до чутливих питань спільного минулого, культурна співпраця та залучення польських партнерів до розроблення спільних ініціатив можуть сприяти довгостроковій довірі.
Друга частина діалогу була присвячена Франції та Німеччині, зокрема змінам у політичних настроях цих країн і зростанню впливу сил, які розглядають міжнародну підтримку України крізь призму внутрішніх економічних та соціальних проблем.
Учасники обговорювали, як працювати з аудиторіями, для яких заклики до солідарності вже не є достатнім аргументом, і як пояснювати значення співпраці з Україною через конкретні інтереси європейських держав.
Одна з наскрізних думок розмови — важливо говорити не лише про те, чому Україні потрібна міжнародна підтримка, а й про те, яку цінність партнерство з Україною має для самих європейських країн.
Серед можливих напрямів такої співпраці учасники називали спільне оборонне виробництво, технологічні інновації, економічне партнерство та залучення європейського бізнесу до відбудови України.
Окремо говорили про український досвід протидії сучасним безпековим загрозам. Він може бути важливим для розвитку оборонних спроможностей європейських держав, зокрема в контексті нових технологій та переосмислення майбутньої архітектури європейської безпеки.
Водночас учасники звернули увагу на складність комунікації з політично неоднорідними аудиторіями. Обговорювали можливості взаємодії з людьми, які мають критичне ставлення до підтримки України, а також ризики, що виникають під час вибору партнерів і комунікаційних майданчиків.
Ще однією важливою темою стала межа між міжнародною комунікацією та реальною державною політикою.
Учасники наголошували: переконливі повідомлення можуть допомогти пояснити позицію України, але не здатні замінити послідовних рішень, результатів внутрішніх трансформацій на шляху до вступу в ЄС.
Йшлося також про необхідність тісної координації міжнародної комунікації між державними інституціями, громадянським суспільством, експертним середовищем, українськими громадами за кордоном.
Поряд із політичною, економічною та безпековою аргументацією учасники розглядали роль культурної співпраці. Вона дає можливість будувати тривалі зв’язки між суспільствами, виходячи за межі поточного політичного порядку денного.
За підсумками зустрічі учасники окреслили низку підходів, які можуть бути корисними для подальшої міжнародної комунікації України: глибше дослідження іноземних аудиторій, залучення місцевих партнерів до спільних ініціатив, посилення економічної та безпекової аргументації, розвиток культурних зв’язків і координація між державними інституціями.
Георгій Тихий подякував учасникам за змістовну розмову та практичні пропозиції, зазначивши, що висловлені ідеї будуть враховані в подальшій роботі над міжнародною комунікацією України.
Діалог «Підходи до міжнародної комунікації» в межах Aspen Comms Lab об’єднав фахівців із різних сфер комунікації для обміну досвідом та спільного пошуку відповідей на актуальні виклики. Для Аспен Інституту Київ важливо, що ця зустріч дозволила зіставити погляди людей, які формують державну комунікацію, досліджують суспільні настрої, працюють із міжнародними аудиторіями та реалізують комунікаційні проєкти. Це допомогло розглянути питання міжнародної комунікації не лише з позиції державних інституцій, а й через досвід бізнесу, громадянського суспільства та комунікаційної галузі.
Модерував діалог Андрій Кулаков, програмний координатор програми для Спільноти Аспен Інституту Київ. Організацію зустрічі координувала Аліна Кругляк, комунікаційна менеджерка Інституту.
Аспен Інститут Київ дякує усім учасникам за активність, відвертість і спільну роботу. Та особливо дякуємо співголові Комунікаційної групи Катерині Співаковій за незмінну підтримку та внесок в її розвиток.
Захід відбувся в межах реалізації проєкту «Суспільний договір для України» за підтримки National Endowment for Democracy (NED) у партнерстві з Міністерством закордонних справ України.
