Академічну доброчесність у сфері охорони здоров’я обговорили стейкголдери проблематики

23 грудня відбулася діалогова сесія «Ризики недоброчесності при проведенні медичних іспитів КРОК та ЄДКІ». Проведення заходу – спільна ініціатива Національного агентства з питань запобігання корупції та Аспен Інституту Київ в межах проєкту «Доброчесність і врядування».

—  Учасники діалогу обговорили одне з актуальних питань, безпосередньо пов’язаних з доброчесністю освітнього процесу. Адже якісна підготовка фахівців і тим більше медиків є важливою складовою майбутнього розвитку українського суспільства. Йдеться не тільки про подолання прямої корупції в цій сфері, але й кінець кінцем про викривлення мотивації доброчесних молодих людей, спотворення лікарської етики, що має тисячолітню традицію, — зазначає Олена Фоміна, директорка програми «Справедливість, закон і суспільство». 

Як платформа лідерського діалогу Аспен Інститут Київ залучив до обговорення стейкголдерів проблематики: представників Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти та науки України, профільних ВНЗ та установ, Верховної Ради України, антикорупційних органів, медіа, приватних клінік. Це дозволило отримати широкий зріз поглядів на проблематику: краще зрозуміти її корені та рішення, що допоможуть виправити ситуацію.

Нижче наведені кілька тез з обговорення:  

  • Незалежний фільтр, який проходять майбутні лікарі перед отриманням диплому, є дуже важливим для пацієнтів. Таким фільтром може стати екзамен IFOM — міжнародний іспит з основ медицини, що дасть змогу перевіряти знання студентів-медиків за міжнародними стандартами та у випадку позитивного результату отримати сертифікат NBME (Національної ради медичних екзаменаторів США) або ж аналогічний іспит USMLE. Первинною мотивацією тут є безпека та збереження їхніх життів.
  •  Процедура проведення медичного іспиту — не річ у собі. Важливе значення у цьому контексті має проблема загальної толерантності до академічної недоброчесності. Частина учасників діалогу вважають, що вона починається ще зі шкільних років. Водночас, звучала думка, що можливо виховати у громадян прагнення ставити публічний інтерес вище за приватний.
  • Чому система ЗНО успішно запрацювала, а з медичним екзаменами процес йде важче? Кілька міністрів освіти, які представляли різні політичні табори, підтримували впровадження ЗНО, ця тяглість виправдалася. Крім того, суспільство відчувало потребу у ЗНО та захистило його необхідність. Стосовно медичних екзаменів такої активності у суспільстві наразі немає. 

Учасники обговорення запропонували кілька рішень, які можуть бути впроваджені і окремо, і комплексно: 

  •  Розробка ефективних процедур контролю прозорості проведення медичних іспитів.
  • Введення зовнішнього незалежного оцінювання, яке зменшить ризик потрапляння до професії некваліфікованих лікарів.
  • Співвіднесення стандартів освіти з прострами європейських країн, Канади, США, інших.
  • Системна комунікація у суспільстві нетолерантності до корупції, зокрема — академічної недоброчесності.

Проєкт “Доброчесність і врядування” реалізується Аспен Інститутом Київ за підтримки National Endowment for Democracy. 

 

X