fbpx

Довіра до пропаганди як ознака хворого суспільства: Аспен Інститут Київ провів бесіду з Пітером Померанцевим

1 листопада Аспен Інститут Київ провів бесіду з Пітером Померанцевим, британським журналістом, продюсером, автором книжок «Нічого правдивого й усе можливе», «Це не пропаганда: Подорож на війну проти реальності». Модерував бесіду Андрій Кулаков, програмний координатор Програми для Спільноти Аспен Інституту Київ.

Пропаганда стосується більше попиту, ніж пропозиції

У ході діалогу з найактивнішими випускниками Інституту, членами Спільноти, Пітер Померанцев зазначив, що будь-який спосіб переконування мас може розглядатись як пропаганда. Водночас, навчання або медичне інформування не є пропагандою, адже остання завжди здійснюється виключно в інтересах того, хто пропагує. 

Говорячи про пропагандистську роботу, ми маємо на увазі повідомлення та цільову аудиторію, яка його вимагає. Пропаганда стосується більше попиту, ніж пропозиції. Так, меседжі російської пропаганди добре задовольняють попит громадян цієї країни, які відчайдушно прагнуть уникнути реальності будь-якою ціною.

Крім того, Пітер звернув увагу на те, що частота взаємодії з інформацією не корелює з рівнем пошуку правди. Росіяни активно користуються інформацією, але в основному для того, щоб сформувати комфортний для себе світогляд. Серед великого потоку сприйнятої інформації вони знаходять ті наративи, які їм подобаються.

Одна з причин, чому Україна надихнула стільки людей у ​​всьому світі — вона принесла ясність, нагадала, що є добро і зло

За словами Пітера Померанцева, правда і справедливість тісно пов’язані у росіян. Вони кажуть, що можуть перевизначати реальність, діяти абсолютно безкарно, змінювати пам’ять. 

Наприклад, у окупованому Маріуполі бульдозери зносять знищені росіянами будівлі разом з трупами всередині. Таким чином вони стирають реальність і пам’ять про ті життя. Росіяни намагаються довести, що докази не мають значення, оскільки не приведуть до справедливості у разі, якщо Росія переможе. У цьому контексті нашим завданням має бути спроба зрозуміти, що зараз означають правда, відповідальність і пам’ять.

Пітер додав, що одна з причин, чому Україна надихнула стільки людей у ​​всьому світі — вона принесла ясність, нагадала, що є добро і зло, що можна бути і демократом, і патріотом водночас. На Україні сконцентрували увагу та побачили ясність там, де її не було.

Ще однією ознакою хворого суспільства є звеличення своїх письменників та зведення їх в культ

За визначенням британського філолога Реймонда Вільямса культура — це відчуття загальних спільних ідеалів суспільства, закладених у його мові, освіті та художній творчості; те, як суспільство себе уявляє та проєктує. 

В західній освітній системі студенти постійно аналізують твори своїх письменників, деконструюючи їх зміст та шукаючи в їх творчості ознаки колоніального мислення. З іншого боку російське суспільство досі не навчилося аналізувати себе, рефлексувати над своїм минулим. У росіян присутній культ письменників і це також є певною формою авторитаризму. Перетворення будь-якого митця в культ — ознака хворого суспільства. Наявність цього культу не дозволяє об’єктивно проаналізувати російських авторів та побачити імперіалізм у їх творах. 

Запис бесіди доступний на YouTube-каналі Аспен Інституту Київ за посиланням. 

Нагадаємо, що раніше виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська взяла участь у панельній дискусії, присвяченій пропаганді на Ideas Festival. Запис перегляньте за лінком. 

 

X