Третій семінар “Про суспільний договір”: зрілість суспільства як запорука успішної держави
Аспен Інститут Київ продовжує залучати лідерів України до діалогу про майбутнє нашого суспільства. 9 листопада відбувся третій семінар проєкту “Про суспільний договір для України”. Участь у події взяли члени Аспен-спільноти та випускники семінарів Інституту — лідери зі сфер державного управління, бізнесу, юриспруденції, науки, медіа.
Учасники обговорили об’єднуючі принципи українського суспільства після перемоги. Діалог модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ та Андрій Кулаков, програмний координатор напряму програми для Спільноти Аспен Інституту Київ.
Місія та цінності держави як спільний знаменник для різноманітного суспільства
Учасники семінару озвучили ідею, що суспільний договір має трансформуватись у громадянський договір, який свідомо погоджуватиметься всіма його учасниками. Деякі з учасників запропонували поставити питання потрібності суспільного договору у післявоєнному виснаженому суспільстві.
Було підкреслено, що договір неможливий, якщо він укладений невеликою групою осіб. Також він неможливий за великої кількості учасників з надто значними відмінностями цінностей та позицій. Потрібно враховувати велику різноманітність нашого суспільства, в якому існує велика кількість мікро-суспільств зі своїми поглядами та правилами. Суспільний договір має окреслити спільний фундамент, через який ці мікро-суспільства зможуть знаходити згоду. Адже вона стане запорукою того, що ми зможемо пояснити і собі, і всьому світу хто ми є і за що ми боремось.
Питання примусу та насилля та рівність всіх громадян перед визначеними правилами
Класичні автори концепції суспільного договору значну увагу приділяють примусу та насиллю як основним інструментам влади. Суспільний договір повинен забезпечити справедливість та рівність усіх громадян у дотриманні визначених правил, їх захист від надмірного примусу з боку держави, та збалансувати основні суспільні групи.
Будь-яка турбулентність у державі — це проблема відсутності чи недотримання суспільного договору, тому подібна угода має примушувати всіх без винятків підкорюватись загальним правилам. В державі має панувати верховенство закону. З цього постає питання яким чином потрібно структурувати застосування насильства і примусу.
Принагідно було зазначено, що зараз Україна набуває досвід культури ставлення до військових. Загальне ставлення змінюється на відчуття споріднення з військовими. Крім того, лунала думка, що ця найвища довіра до ЗСУ зробить їх роль у суспільному договорі набагато більш помітною. Обидва майдани показали, що збройні сили завжди з народом. Але також існує питання відповідальності за насильство з боку приватних армій і правоохоронних органів. Тому політичний контроль над озброєною частиною населення має стати одним з ключових аспектів, адже його втрата буде подібна катастрофі.
Світовий порядок денний та гнучкість перед змінами
Учасники дійшли згоди у питанні важливості роботи над суспільною зрілістю. Адже одним з найпотужніших викликів для повоєнного і виснаженого війною суспільства буде не впадати в стан “дитини” і не шукати “батька”. Україна не має йти на поступки сильніших партнерів. Вона має унікальний історичний шанс для впливу на глобальний суспільний договір, впливу на цивілізацію, до якої належить.
Питання про суспільний договір має бути об‘єднуючим після перемоги. Деякі учасники зазначили, що угода має сприяти тому, щоб кожен громадянин прийняв домовленості та цінності нового суспільства і не шукав готові моделі побудови держави. Ми не маємо примикати до існуючих суспільних договорів, а повинні винаходити себе, бути суб‘єктом. Водночас лунала думка, що сьогодні ми є в позиції експериментального майданчика та можемо бути відкритими до всіх моделей та можливостей.
Також було зазначено, що суспільний договір це процес, він постійно розвивається та змінюється, адже необхідно постійно підлаштовуватись під нові реалії.
Проєкт “Суспільний договір для України” реалізується за підтримки NED (National Endowment for Democracy).
