Філософ Олег Хома: «Ті, хто винайшли поняття суспільної угоди, вкладали в нього діаметрально інший сенс, ніж ми сьогодні»
Аспен Інститут Київ продовжує серію діалогових заходів, де обговорюються різні аспекти суспільного договору. До них Інститут залучає українських інтелектуалів та лідерів різних сфер нашого суспільства. Крім того, у рамках розвитку проєкту, Інститут підготував збірку есеїв, тексти для якої написали провідні українські мислителі.
24 січня пройшло публічне обговорення “Суспільний договір в Україні: Quo vadis?”. Спікери дослідили як філософський аспект суспільного договору, так і більш практичні та методологічні питання.
Поняття суспільної угоди раніше і зараз
На думку філософа та завідувача кафедри філософії та гуманітарних наук ВНТУ Олега Хоми, поняття «суспільної угоди» є доволі підступним через свою двоякість.
«Поняття суспільної угоди є інтуїтивно зрозумілим. Всі ми знаєм значення слів “угода” та “договір”. Водночас, суспільна угода – це не просто придумане поняття, а глибокий філософський концепт. І, коли ми промовляємо «суспільний договір», поєднуємо у цьому понятті історію, яка, ніби, зникла, і сучасність, яка для нас практично зрозуміла. Виходить дуже неприємна суміш».
Олег Хома критикує ужиток поняття «суспільна угода». На думку пана Олега, це неправильно з історичної точки зору.
«Ті, хто винайшли поняття «суспільна угода», вкладали у нього діаметрально інший сенс, ніж ми сьогодні. Для них суспільна угода – це первинний акт утворення суспільства. Тобто коли ми її укладаємо, суспільство виникає. У свою чергу, скасування суспільної угоди – це знищення суспільства. Для теоретиків природного таке скасування є переукладанням народу. Тому давайте подумаємо, коли ми використовуємо цю метафору, чи справді ми хочемо переукласти український народ? Ми хочемо його скасувати і створити якийсь новий? Звучить абсурдно. Ми хочемо, щоб український народ жив і процвітав, удосконалював те суспільство, в якому він є», – вважає філософ.
Трактування сучасного розуміння суспільної угоди
Олег Хома наголошує, що суспільна угода базується не на юридичних постулатах, а згоді між членами суспільства жити одне з одним.
«Суспільна угода – це не угода між професорами. Це не угода між правознавцями і знавцями філософії, канонічного і державного права. Це просто згода людей, що зібралися, утворити суспільство і частку своєї свободи делегувати якійсь системі, яка буде підтримувати єдність цього суспільства, забезпечувати права, недоторканність життя і власності. Коли ми сьогодні говоримо про нову суспільну угоду, ми маємо на увазі не те, що ми хочемо жити разом, а радше як взаємопозиціонування народу і влади, тип підзвітності, розуміння справедливості, контролю».
Філософ наголосив, що не варто відмовлятися від метафори «суспільний договір», але при цьому вживати його свідомо.«Коли ми кажемо слово “геометрія”, ми не маємо на увазі вимірювання землі. Натомість, говоримо про шкільний предмет. Так само і суспільна угода, адже ми маємо на увазі щось реалістичне, щось важливе для нас».
