“Інклюзивна ідентичність – шлях до побудови сильної України”, – Юлія Тичківська
У рамках Ютуб-проєкту “ПАЛАТА” Андрій Тихонюк поспілкувався з виконавчою директоркою Аспен Інституту Київ Юлією Тичківською про суспільний договір України, можливі труднощі, з якими стикнеться українське суспільство після перемоги, майбутню відбудову та світове українство.
Андрій Тихонюк, старшокласник та автор Ютуб-каналу “ПАЛАТА”, брав активну участь у дводенному філософському семінарі для підлітків “Aspen Teens: fight for UA dream”, де молоді люди ведуть діалоги про Україну, національну і громадянську ідентичності та наше майбутнє, отримуючи можливість краще пізнати себе та світ навколо через модероване обговорення філософських текстів.
(Пере)осмислення суспільного договору України: бачення майбутнього держави
Повномасштабне вторгнення стало серйозним випробуванням для всього українського народу. Жертви, які ми несемо кожного дня, вимагають від нас ще більшої відповідальності, коли ми говоримо про майбутнє країни, вважає Юлія Тичківська.
“Нам важливо вже зараз думати про наше майбутнє після перемоги, яка, сподіваюся, станеться дуже скоро. Аспен Інститут Київ, дотримуючись своєї місії, інтенсифікує діалог про суспільний договір між лідерами різних сфер. У рамках діалогу вони обговорюють майбутнє нашої країни, якою ми її хочемо творити, про яку мріємо”.
Юлія Тичківська нагадала, що спеціально для обговорень суспільного договору та рефлексії на тему майбутнього України Інститут упорядкував збірку есеїв провідних українських інтелектуалів, у котрій вони поділилися своїм баченням щодо майбутнього устрою нашого суспільства, спільних принципів і цінностей як основи національного відновлення.
“Інститут започаткував серію обговорень для людей, яким не байдуже, щоби відбулася рефлексія, інтелектуальний процес осмислення; щоб ми розуміли, де у нас є злами, де є брак порозуміння у побудові нашого майбутнього. Наприклад, чи включати у суспільний договір тих, хто не залишався у Києві та виїхав за кордон під час повномасштабного вторгнення? Або як бути з тими, хто захищав країну на першій лінії і з тими, хто був у ТРО? Ці питання не мають чіткої і однозначної відповіді. Проте, ми мотивуємо людей порушувати цей діалог у своїх спільнотах, громадах, щоб якомога більше людей усвідомлено обговорювали майбутнє України. Через такі діалоги кожен виходить з ширшою перспективою багатьох речей”.
Мета діалогів – напрацювати спільний знаменник суспільного договору
Інститут залучає до обговорень лідерів різних сфер, які висловлюють різні погляди, але ця різноманітність є відображенням нашого суспільства. Втім, багато в чому учасники діалогів майже одностайно згодні між собою, вважає Юлія Тичківська.
“Серед цінностей, які резонують українцям, вагому роль відіграє безпека. Також – поняття справедливості, хоча й існує кілька поглядів на її втілення. Крім цього, під час діалогів часто звучить думка, що саме підприємці і бізнес відіграватимуть велику роль у відновленні суспільної згоди , а також – військовослужбовці, як пасіонарна частина суспільства”.
Є два концептуальні підходи до формування суспільного договору – інклюзивний та ексклюзивний, говорить Юлія Тичківська. Щодо ексклюзивного підходу, пані Юлія відзначає, що існують болючі питання, на які поки немає відповіді, та на фоні втоми люди стають у них ще більш категоричними, віддаляючись один від одного.
“Інший підхід – інклюзивний. Ми маємо багато факторів, які ніби-то є розділяючими в історичному зрізі, але вони не були насправді такими. Тобто, в Україні нормально співіснували люди різних релігій, віросповідань, етнічного походження. Відтак, інклюзивна ідентичність – шлях до того щоби мати сильну Україну.
Також одним з питань, яке часто піднімається у рамках обговорень: чи маємо ми виключати із суспільного договору тих, хто виїхав з України? Я вважаю, що це не конструктивно. Ми маємо сприймати тих, хто виїхав, як світове українство. Нам, як країні, треба зробити так, щоб люди не відцуралися України, всі їх думки були про Україну та зосереджені на післявоєнній відбудові”.
