fbpx

Олеся Островська-Люта розповіла про культурні передумови для формування нового суспільного договору для України

Аспен Інститут Київ за ініціативи Ради Спільноти реалізує  проєкт, присвячений обговоренню нового суспільного договору для України. У межах проєкту Інститут провів три семінари та дискусію. Під час дискусії генеральна директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта розповіла про культурні передумови для формування нового суспільного договору для України.

Спікерка зазначила, що базовою передумовою для формування нового суспільного договору є національна суб’єктність. Вона тісно пов’язана з іншим явищем, яке яскраво проявилося саме під час війни, коли багато українців змушені були покинути свій дім — досвідом домівки, як величезної цінності і важливої життєвої метафори. Переоцінка цього досвіду суперечить нашим попереднім установкам, які говорили, що в Україні все гірше, а в інших країнах – краще. 

З посиленням відчуття власної національної суб’єктності, посиляться позиції інших культурних явищ:

    • Перехід на українську мову. Зміцнення позицій української мови означає зміцнення української літератури, української журналістики і всього, що послуговується словом. 
    • Інтерес до історії культури суттєво зріс за попередні роки. Зі слів пані Олесі, найулюбленіша виставка Мистецького Арсеналу стосувалася українського футуризму. Загалом, запит стосовно  історії української культури продовжує бути найбільшим.
    • Авторитет українських інтелектуалів. Сьогодні наше суспільство готове дослухатися до українських інтелектуалів або наново відкривати українські інтелектуальні постаті, як Григорій Сковорода та інші.

Олеся Островська-Люта зазначила, що разом з посиленням позицій власної культури приходить набагато сильніше відчуття власної центральності, яку нам також потрібно вибудовувати внаслідок колоніального досвіду: 

— Що відбувається з колоніальними культурами? Колоніальні культури атрибутують центр світу не до свого світу, а кудись назовні: ми українці, а справжнє життя відбувається десь у Москві, у Варшаві чи в Нью-Йорку. У той момент, коли ми починаємо зміщувати центр в середину свого світу і кажемо, що в нашій історії культури є надзвичайно цікаві речі. У нас є Леся Українка, котра, власне кажучи, може бути феноменом загальноєвропейської ваги, або ж, скажімо, Сковорода, котрий є дуже цікавою інтелектуальною постаттю, і ми повинні про нього розказати як самим собі, так і іншим. Тобто ми зміщуємо цю центральність на самих себе.

X