Поняття доброчесності у законодавчому, особистому та колективному вимірах: Аспен Інститут Київ провів семінар “Доброчесність і врядування”

25 червня Аспен Інститут Київ провів семінар “Доброчесність і врядування”. Захід пройшов у межах Програми “Добре врядування”. 

Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ наголосив, що поняття і концепція доброчесності з’явилися у фокусі уваги Інституту ще у 2016 році. З того часу це питання займає особливе місце у програмній діяльності. 

— Ми вважаємо доброчесність одним з фундаментів доброго суспільства. Глибше розуміння й чіткіше уявлення серед лідерів про те, що таке доброчесність, як її визначати та приходити до висновку, що ти маєш справу з доброчесною людиною: ці питання — важлива складова програмної діяльності Інституту. 

Маріам Сімонова, керівниця філії міжнародної дослідницької компанії RMTeam International, наголосила на важливості діалогу між державою та представниками регіонів для забезпечення принципів належного врядування. А також подякувала міжнародним партнерам за те, що вони продовжують інвестувати у підтримку українських інституцій. Зокрема, Програма “U-LEAD з Європою” підтримувала і продовжує підтримувати реформу децентралізації. 

Некомпетентність окремих публічних службовців, наявність недоброчесних акторів, нешироке “підсвічування” позитивних прикладів: причини недоброчесної поведінки

Учасники говорили про причини випадків недоброчесної поведінки публічних службовців. Серед них — некомпетентність та непрофесіоналізм. Чітка регламентація, де кожен публічний службовець добре розуміє свою функцію та межі відповідальності, може стати дієвим запобіжником. Також на недоброчесну поведінку деяких службовців може впливати брак рішучості та сміливості, а відтак постає проблема дискреції. 

Окремі учасники  акцентували на наявності недоброчесних акторів, які сприяють недоброчесності в системі. Реакцією на цей виклик має бути розбудова сильних інституцій та розвиток корпоративної культури: “Ми шукаємо доброчесних людей, поставимо їх у недоброчесні організації і вони, начебто, мають їх змінити. А треба навпаки — доброчесні організації швидше перероблять недоброчесних людей”. 

Важливим фактором дотримання культури доброчесності є особистий приклад — коли лідер сам є доброчесним, це впливає на поведінку усієї команди. Відтак, розвиток інституту репутації є одним з необхідних факторів забезпечення доброчесності. А також впровадження чітких процедур, які будуть запобіжником від поспішно ухвалених рішень. 

Комунікація доброчесності: позитивний приклад та цінності суспільства

Лунала думка про важливість “підсвічування” не лише негативних прикладів, коли державні службовці поводяться недоброчесно, але і позитивних. У тому числі — “невидимих агентів”, які слідкують за дотриманням доброчесності у суспільстві. На думку учасників, треба зробити так, щоб працювати журналістом-розслідувачем або стати співробітником антикорупційного органу стало престижно. При цьому, потрібно вчитися чесно комунікувати помилки, якщо вони допущені.

Важливе місце в обговоренні посіло питання комунікацій щодо публічної служби — зовнішніх та внутрішніх. Потрібно перестати використовувати терміни “чиновник” чи “бюрократ”. Натомість, замінити їх на“публічний службовець”. Також для ефективної взаємодії між представниками публічної служби варто розбудовувати між ними горизонтальні звʼязки. 

Доброчесність як юридична та філософська категорії: просвіта та розвиток особистих якостей 

Учасники говорили про відповідальність  за прийняті рішення, організацію процесів. У цьому важливе місце посідає просвітництво — потрібно прививати людям культуру відповідальності. Також важливо переходити від колективної відповідальності до індивідуальної — коли її на себе бере не інституція, а конкретний виконавець. Таким чином, у дискурс доброчесності вводиться категорія особистості. 

У сучасних умовах такі категорії, як чесність, доброчесність, порядність тощо, не можуть бути чітко окреслені лише законодавчими нормами. Натомість, доброчесність — одна з базових характеристик людини.

Проблема недоброчесності починається ще з виховання — базовий рівень чеснот повинен походити від середовища, у якому зростає дитина, а згодом — громадянин. Тому важливо, які цінності переважатимуть в суспільстві. Доброчесність — важлива категорія, яка не є самоціллю. Це маленький, але значущий крок на шляху змін.

Аспен Інститут Київ відкритий до ініціатив з розвитку культури доброчесності й надалі працюватиме над цією темою. 

Координувала подію Олена Фоміна, директорка програмних напрямів Аспен Інституту Київ.

Семінар модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, та Роман Кобець, науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Семінар проведений за підтримки Проекту «Будинок Доброчесності». 

Проект «Будинок Доброчесності» виконується компанією RMTeam International за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії в рамках Програми «U-LEAD з Європою».