Сергій Пролеєв. Ефект Аспену
Люди різні — це загальновизнана очевидність. Однак вагомішим за їхню відмінність є те, що вони присутні в різних сегментах соціального життя, а отже, мало чи зовсім не перетинаються одне з одним. Такий стан справ доволі парадоксальний, адже суспільство за визначенням є простором спільного життя людей. Однак спосіб життя в ньому радше їх розділяє чи навіть протиставляє одне одному, аніж поєднує. Є природні розмежування, що виникають унаслідок відмінності у виді діяльності та необхідних для цього прагненнях і компетенціях. Але їх значно посилюють потужні соціальні конструкції й заслони способу життя, відокремленого від інших учасників суспільства та специфічного для певної соціальної групи. Свої кола спілкування та взаємодії утворюють бізнесмени, військові, лікарі, вчені тощо. Кожна з таких соціальних груп стала замкненим у собі цілим: із власною субкультурою, системою оцінок і баченням дійсності, стандартами поведінки та мислення. Якщо узагальнити, то розмаїтість суспільства — річ корисна. Вона є ресурсом суспільної динаміки й потенціалом для розвитку. Однак внутрішня розмежованість має протилежний ефект і якраз унеможливлює ту плідну синергію взаємодії, основу якої створює розмаїття суспільних станів та акторів.
Після Другої світової війни у США постала ініціатива звести разом лідерів різних сегментів суспільного життя, щоб надати нового імпульсу розвитку країни, досягти змістовнішого відчуття суспільства й довколишнього світу. А відтак — і це головне — відкрити для себе (і загалом для американського суспільства) перспективи й можливості, які вкрай складно осягнути наодинці чи в однорідному соціальному колі. Ініціатива втілилася в Аспен-семінари, традиція яких триває досі — вже понад півстоліття. Про продуктивність Аспен Інституту свідчить те, що його формат поширився по всьому світу й успішно працює в неоднакових соціокультурних контекстах та в дуже різні історичні періоди.
Цей неординарний успіх виявляє значущість взаєморозуміння та продуктивної взаємодії, здатності до рефлексій і неупередженого діалогу. І багато чого іншого, що присутнє і спрацьовує — інколи неявно — у форматі аспенівських семінарів. Запорука привабливості таких семінарів — у здатності формату відкривати простір для власної активності учасників (інтелектуальної та творчої). Для кожного це за визначенням новий досвід, нові ролі, нові співрозмовники, нові думки, тому значення цих подій для своєрідної переінсталяції себе та власного життєвого сценарію важко переоцінити.
Для українських умов робота Аспен Інституту, розташованого в Києві, набуває додаткової актуальності. Адже наша публічна сфера залишається вкрай нерозвиненою, нецивілізованою. Вага публічності в здійсненні суспільних справ досі здебільшого декоративна й декларативна. Культура діалогу, навіть елементарна схильність до нього, перебуває на ембріональному рівні. Впливові політичні й соціальні гравці сліпо переконані, що справу вирішує масштаб ресурсів впливу, зокрема доступу до влади та наявності фінансів. Тому новітня українська історія є сумною драмою тимчасової перемоги певних осіб чи угруповань із загрозливим постійним програшем усього суспільства, що супроводжує такі «перемоги».
Суспільство — це плідна взаємодія та діалог різноманітних соціальних акторів, без яких не буває цивілізованого життя. Тобто без цієї загальної передумови програють зрештою всі: впливові й непомітні, неординарні й пересічні. Значущість аспенівських семінарів полягає в тому, що вони дають змогу глибоко осягнути цю думку, без якої неможливо уявити поступ сучасної України.
Але щоб зрозуміти вагу продуктивної взаємодії та прагнення взаєморозуміння, також необхідно опанувати відповідні навички й настанови — тим, що можна узагальнено назвати культурою діалогу й порозуміння. Семінари Аспен Інституту Київ стали цінним майданчиком для такої вкрай важливої й корисної суспільної роботи. Одним із виразних показників їхнього успіху є утворення своєрідних маленьких Аспен-суспільств. Чимало груп, учасники яких уперше зустрілися на аспенівському семінарі, утворили стійкі дружні спільноти, що регулярно збираються й роками спілкуються разом! Такий досвід сповнює надією.
Важливо, що Аспен Інститут Київ не притримується вже апробованих тематик, а постійно започатковує нові. Такою плідною новацією став семінар «Бізнес та суспільство» для СEO Club Ukraine, що вперше відбувся у 2020 році. На відміну від звичайних аспенівських заходів, його аудиторію становили люди, здебільшого знайомі між собою і переважно залучені в спільний вид діяльності — бізнес. Це був експеримент, який виявився успішним. Адже ключова подія Аспену — зустріч із невідомим — насправді відбулася. Учасники зустрілися з видатними співрозмовниками — мислителями й інтелектуалами різних епох. Кожен у цій зустрічі з великими умами наново відчув і випробував себе: свою здатність мислити, висловлювати думку й розуміти іншого. І, можливо, попереднє знайомство учасників спричинило особливий ефект — принадливе відкриття незнайомого в знайомому. Учасники були розкутішими, ніж можна очікувати зазвичай, і водночас у нових ситуаціях і випробуваннях виявилися інакшими, ніж самі до себе звикли.
Нині українське суспільство перебуває у складній ситуації самовизначення й осягнення можливостей власного поступу. Воно має торувати нові шляхи, бо перебування в наявному стані означає лише деградацію. У цьому контексті аспенівські семінари стають особливо значущими. Хочеться побажати Аспен Інституту Київ наснаги для нових сміливих намагань і рішень, для виконання своєї корисної місії на благо плідних змін в українському суспільстві.
Ця стаття є частиною Річного звіту 2020 Аспен Інституту Київ.