Аспен Інститут Київ та Aspen Economic Strategy Group провели спільний захід про відновлення та реконструкцію України

Аспен Інститут Київ спільно з Aspen Economic Strategy Group провели подію на тему «Відродження та реконструкція України». Економічні лідери України, Європи та Заходу обговорили питання фінансування реконструкції України, уроки минулих реформ, зміни в Україні та її роль у Європі, ширші геополітичні та стратегічні наслідки вторгнення Росії, а також майбутнє відновлення України. Модерував зустріч Роберт Зеллік, член AESG, колишній президент Світового банку. Дискусія була поділена на дві тематичні панелі.

У центрі уваги першої панелі були питання відновлення, реконструкції та реформування України. Спікерами першої панельної дискусії були: Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України, Наталія Яресько, екс-міністерка фінансів України; Голова Наглядової ради Аспен Інституту Київ, Паскаль Ламі, Президент Паризького форуму миру; колишній генеральний директор WTO.

Юлія Свириденко: Для подальшого залучення капіталу в нашу країну потрібна не лише фізична реконструкція, а й перебудова на новій основі

Юлія Свириденко підкреслила важливість збереження перемоги, а це означає перемогу України як на військовому, так і на економічному фронтах. Також вона сказала, що для подальшого залучення капіталу в нашу країну потрібна не лише фізична реконструкція, а й перебудова на новій основі. У такому випадку вступ до ЄС був би важливим кроком:

— Нам потрібно здійснити необхідні реформи для досягнення верховенства права, захисту прав власності, і це є головною причиною вступу до ЄС — у цьому випадку ми приймемо всі правила та закони для досягнення цих цілей.

Юлія також підкреслила, що необхідно розвивати п’ять ключових галузей: енергетичну безпеку, продовольчу безпеку, кібербезпеку, зелену металургію, а також військову та аерокосмічну промисловість. Для цього Україні необхідно розвинути чотири конкурентні переваги: ​​виграти регіональну технологічну конкуренцію, запевнити інвесторів, що вони зможуть отримувати дешеву електроенергію, забезпечити корисні копалини, вуглеводні та деревину для подальшого перероблення, а також забезпечити безпечну та швидку логістику в Європі.

Наталія Яресько: Велика частина сьогоднішньої економічної стійкості перед обличчям цієї війни базується на реформах останніх восьми років

— З 1991 по 2014 рік Україна мала неоднозначну історію щодо реформ. Був прогрес, а потім кроки назад. Революція Гідності, а потім перше вторгнення Росії, яке почалося в лютому 2014 року з окупації Криму та Донбасу, були переломними моментами. З того часу та протягом останніх восьми років український уряд почав просуватися вперед із проведенням необхідних економічних реформ. Одним із найбільш критичних було перенаправлення щонайменше 5% ВВП на національну безпеку. Ми бачимо, як це працює сьогодні, де наші військові успішно протистоять другій за чисельністю армії світу. Крім того, фізична децентралізація перевела доходи до місцевих громад. Це створило місцеві громади та лідерів, які сьогодні беруть на себе відповідальність і діють без вказівок зверху.

Серед інших важливих економічних реформ Наталія відзначила впровадження багатьох інституційних механізмів для підвищення прозорості. Серед них Prozorro та Дія. Вони зробили декілька речей: підвищили ефективність, але також усунули частину корупції. І останнє – банківська реформа, яка запровадила жорстке регулювання, ліквідувала слабкі банки та створила дуже стійку банківську систему.

Паскаль Ламі: Відбудова України та її вступ до ЄС – це абсолютно взаємопов’язані процеси

Паскаль Ламі тісно співпрацював з українською владою з 2005 по 2008 роки до того, як Україна стала членом Світової організації торгівлі. Він наголосив на неймовірних змінах, які відбулися в Україні з того часу, і припустив, що вони можуть бути поясненням нинішньої стійкості українців. Він також погодився з Юлією Свириденко, що відбудова України та вступ України до ЄС мають йти пліч-о-пліч:

— Цей момент має дати старт 10-річному процесу відновлення України та її вступу до ЄС, які я бачу як абсолютно взаємопов’язані процеси. Вони мають йти пліч-о-пліч – відбудова України за допомогою величезних зусиль, в основному з боку ЄС і США, і це впроваджено в процес її вступу до Європи. Починаючи з реконструкції, я бачу пакет фінансування 3-5 сотень мільярдів. По-друге, відновлення спотвореної інфраструктури. По-третє, виведення України на нормальний шлях розвитку. 

Друга панель була присвячена глобальним – стратегічним та економічним наслідкам російсько-української війни. Спікерами були: Тімоті Еш, старший суверенний стратег Bluebay Asset Management; Асоційований науковий співробітник Chatham House, Сергій Гур’єв, професор економіки Департаменту економіки Sciences Po; колишній головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку, Бенн Стайл, старший науковий співробітник і директор з міжнародної економіки Ради з міжнародних відносин.

Тімоті Еш: заморожені резерви Центрального банку та інші заморожені російські активи, які, ймовірно, становлять близько 400 мільярдів, можуть бути використані для відновлення України

Тімоті Еш запропонував дивитися на відбудову України в більш довгостроковій перспективі. У цьому випадку головним питанням буде «Хто платить?». Він вважає, що заморожені резерви Центрального банку та інші заморожені російські активи, які, ймовірно, становлять близько 400 мільярдів, можуть бути використані.

— Це складне питання, є юридичні проблеми, але це така надзвичайна подія, це така надзвичайна атака на західні ліберальні ринкові демократії. Путін перейшов усілякі норми та стандарти. Ми повинні змінитися і переконатися, що це відбувається. Якщо ці гроші не будуть використані для оплати реконструкції, платити доведеться західним платникам податків. Багато речей, про які ми думали, що ніколи не відбудуться в умовах санкцій: заморожування активів ЦБ РФ, санкції SWIFT, виключення росіян з різноманітних інвестиційних індексів, було зроблено. За наявності політичної волі вони можуть бути виконані.

З іншого боку, законодавчі зміни, які будуть потрібні, триватимуть певний час. Тімоті Еш запитав, що, якби в якості вступного кроку західні уряди пообіцяли заблокувати ці заморожені активи для сплати українського боргу.

— Україна почала цю війну з 50% ВВП і закінчить її зі 100%. Як щодо того, щоб ми тримали акцію громадськості на рівні 50%. Інші 50% виділять частину заморожених російських активів для покриття цього. Кредитоспроможність України залишається довоєнною, і ми гарантуємо, що ми розберемося, і врешті-решт ці активи будуть звільнені для повного використання.

Тімоті Еш також запропонував підштовхнути приватний сектор до того, щоб він вкладав нові гроші та співпрацював з офіційним сектором, розглядаючи цю програму відновлення та регенерації як чудову можливість залучення для приватного бізнесу.

Бенн Стайл: Утримання України від вступу в НАТО є центральним попередженням Росії

Бенн Стайл вважає, що аналогія з планом Маршалла не є корисною для України, вона створює очікування та мінімізує увагу, яке потрібно приділяти безпеці

— Утримання України від вступу в НАТО — центральне російське застереження. Ми повинні бути реалістами щодо будь-якої допомоги у відбудові, яку ми надамо Україні. Це не матиме такого роду трансформаційних, економічних і політичних наслідків, які мала допомога за планом Маршалла, без певної форми, якоїсь основної форми співпраці з боку Росії, або принаймні впевненого невтручання. Очевидним можливим результатом цього конфлікту є те, що Україна буде звільнена, а президент Путін повалений. Навіть у цьому випадку ми навряд чи матимемо прозахідний російський уряд, який підтримуватиме політичну та безпекову інтеграцію України до Західної Європи та ширшої західної сфери.

Сергій Гур’єв: Російська влада досить відкрито говорить про цю кризу як про пастку для Європи

Сергій Гур’єв наголосив на проблемі блокади українських портів та ініціалізації зернової кризи. За його словами, крім трагедії українського народу, є проблема для країн, що розвиваються. Сюди входять Близький Схід і Північна Африка — основні імпортери зерна з Росії та України.

— Російський уряд говорить про цю кризу як про пастку для Європи. Найближча довірена особа пана Путіна, секретар Ради безпеки й колишній голова КДБ Микола Патрушев місяць тому відкрито заявив, що зернова криза призведе до дефіциту зерна та підвищення цін на хліб на південному сході та в Середземномор’ї. Європа отримає величезну хвилю мігрантів і біженців. Вони досить відкрито говорять про використання цієї кризи в якості зброї. Це те, про що ми повинні турбуватися. Ми повинні підготуватися і допомогти цим країнам пережити цей шок. І, звичайно, докладати всіх можливих зусиль для розблокування українських портів. Туреччина є вирішальним гравцем у цьому. Зрештою, це пастка для глобальної стабільності та європейської єдності.